Корсунь-Шевченківський район (до 1944 року — Корсунський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області України. Існував із 1923 до 2020 року. Адміністративним центром було місто Корсунь-Шевченківський.
Район було ліквідовано 17 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX у ході адміністративно-територіальної реформи. Його територія була включена до складу двох укрупнених районів: Черкаського (Корсунь-Шевченківська та Набутівська громади) та Звенигородського (Селищенська та Стеблівська громади).
Район розташовувався в північній частині Черкаської області й охоплював площу 896 км², що становило близько 4,3 % території області. Через район протікала річка Рось — права притока Дніпра. Рельєф місцевості переважно горбистий, з численними балками, ярами та річковими долинами. Відстань від адміністративного центру до обласного центру, міста Черкаси, становила близько 86 км.
Через територію району проходили автошляхи державного значення Н01 та Т 2403. Залізничне сполучення забезпечувала лінія Фастів — Цвіткове — ім. Тараса Шевченка, яка проходила через східну частину міста Корсунь-Шевченківський.
На території району діяли численні заклади культури, об’єднані в структуру Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. До складу заповідника входили:
- музей історії Корсунь-Шевченківської битви;
- історичний музей;
- художня галерея;
- ландшафтний парк у місті Корсунь-Шевченківський.
Крім того, в межах району розташовувалися:
- літературно-меморіальний музей Івана Семеновича Нечуя-Левицького в смт Стеблів;
- меморіальний музей композитора Кирила Григоровича Стеценка в селі Квітки.