Зіньківський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області України. Район був розташований у північно-східній частині області та межував з Гадяцьким, Миргородським, Шишацьким, Диканським, Котелевським районами Полтавської області, а також з Охтирським районом Сумської області.
Площа району становила 1360 км², що складало 4,73 % території області. Станом на 1 червня 2013 року населення району налічувало 35 712 осіб, що відповідало 2,4 % від загального населення Полтавської області. Адміністративним центром району було місто Зіньків.
Зіньківський район було утворено у березні 1923 року, а ліквідовано 19 липня 2020 року в рамках адміністративної реформи.
Зіньківський район розташовувався на північ від обласного центру, в межах Полтавської рівнини, в природній зоні лісостепів. Географічно район межував із кількома іншими адміністративними одиницями Полтавської області та з Охтирським районом Сумської області.
Район лежить у межах Дніпровсько-Донецької западини, що складається з осадових порід, на яких зосереджені корисні копалини, зокрема нафта, газ, торф, будівельні матеріали. В районі знаходяться кілька нафтогазових родовищ, зокрема Солохівське та частково Більське і Опішнянське. Крім того, на території району є значні запаси торфу, зокрема в долині річки Грунь (п’ять родовищ, найбільше з яких — Грунь-Ташанське). Також є поклади будівельних матеріалів, зокрема глини, піску, суглинків.
Водні ресурси району представлені 141 ставком та річками басейну Дніпра: Грунь-Ташань, Грунь, Ворскла, Мужева Долина, Березова Балка, Яха та інші. В урочищі села Власівка знаходиться джерело мінеральної води «Ташань», яке використовується для лікування в місцевому санаторії «Сосновий бір».
Район знаходиться в зоні помірного клімату з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середня річна температура повітря становить 6,5 °C. Найнижча температура в січні —6,7 °C, найвища — в липні +19,5 °C. Середньорічна кількість опадів перевищує 560 мм, з найбільшими опадами в липні.
Рослинний світ
Рослинність району переважно лісостепова, з домінуванням дубово-соснових і соснових лісів на заплавних терасах річок Грунь-Ташань та Ворскла. Ліси займають 17 100 гектарів. На півдні району степова рослинність, що збереглася на схилах балок і берегах річок. Основні сільськогосподарські культури включають пшеницю, кукурудзу, соняшник, гречку, сою та інші. В районі також є заповідні території місцевого значення.
Тваринний світ
Тваринний світ Зіньківського району включає лісові та степові види, серед яких вовк, лисиця, куниця, заєць, їжак, а також численні види птахів, зокрема чаплі, гуски, качки. На сільськогосподарських угіддях можна зустріти ховраха, куріпку, перепілку. У водних об’єктах району водиться понад 30 видів риб, серед яких щука, сом, карась та інші. У районі також зустрічаються рідкісні види тварин, занесені до Червоної книги України, такі як жук-олень, махаон, борсук та інші.
Лемки Зіньківщини
У Зіньківському районі після операції «Вісла» 1947 року оселилося понад 50 лемків, переселених з Польщі. Хоча вони зіткнулися з новими умовами, змушені були адаптуватися до місцевого середовища, зокрема зберігаючи свою релігійність і частково інші традиції. Однак з часом більшість лемків асимілювалися з місцевим населенням, і їх культура поступово втрачала свої унікальні риси, зберігаючи тільки релігійні та світоглядні традиції.
Архітектура та культурна спадщина
На території Зіньківського району збереглося кілька архітектурних пам’яток. Найбільше таких об’єктів розташовано в місті Зіньків на Воздвиженській вулиці, серед них будинки дворянства, гімназії та купецькі будинки в стилі романтизму та модерну. В Опішні зберігся будинок гончарного навчально-показового пункту, зведений у 1916 році в стилі українського модерну.
Археологічні пам’ятки
На території району знаходяться кілька археологічних пам’яток, зокрема Глинське городище, що датоване XIII-VIII століттям до н.е., а також Опішнянське городище, яке належить до роменських поселень і датується серединою VIII — початком IX століття. Крім того, на південному сході району розташоване городище «Кардашів Вал», що датується скіфським періодом.
Музеї
Зіньківський район є місцем розташування кількох історичних музеїв, серед яких Зіньківський районний народний історичний музей, Опішнянський історичний музей та Лютенсько-Будищанський музей. Найвідомішим музеєм району є Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні, який включає кілька меморіальних музеїв, присвячених гончарному мистецтву та родинам видатних майстрів.
Історія культури та релігії
В Зіньківському районі багато храмів були закриті та зруйновані в період радянської влади, однак в останні роки церковне життя почало відроджуватися, і в районі почали з’являтися нові храми.