У давнину Русь (тобто Центральна, а з XII ст. і Західна Україна) говорила русинською мовою, по-суті архаїчною українською, з діалектичними особливостями, які були не надто значні, в силу того, що племена слов’ян були близькі одне до одного спільною слов’янською прабатьківщиною, розташованою на тертиорії Волині і Північного Прикарпаття, і етнічними складовими творення цих племен на всій території України – слов’янською і скіфо-сарматським субстратом.
InterNetri
Країна+