Канівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, утворений 7 березня 1923 року шляхом об’єднання Курилівської та Пшеничниківської волостей. Район мав площу 1283 км² (6,14 % території області).
Канів, який був адміністративним центром, не входив до складу району. Район межував із кількома іншими: на півночі з Миронівським районом Київської області, на сході з Золотоніським, на півдні з Черкаським і на заході з Корсунь-Шевченківським районами.
У географічному плані Канівський район розташовувався в лісостеповій зоні на півночі Черкащини, розділений руслом Дніпра на дві частини. Права частина знаходилась на Придніпровській височині, а ліва — на Придніпровській низовині. Район відомий великою кількістю ярів, зокрема Хмільнянським яром, який є одним із найбільших в Європі. На півночі район омивав Канівське водосховище, а на півдні розташовувався Канівський природний заповідник.
Клімат Канівського району помірно континентальний з достатньою вологістю. Ґрунти переважно дерново-слабопідзолисті та глиняно-піщані. Лісистість району складає близько 40 тис. га, основними деревами є сосна, дуб, акація, липа та інші.
Канівський район має багатий природно-заповідний фонд, включаючи Канівський природний заповідник, Білоозерський національний парк та регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів». Тут також розташовані численні заповідні урочища і пам’ятки природи.
Історія Канівського району багата на зміни адміністративного підпорядкування. Спочатку частина Київської губернії, згодом Канів став частиною Черкаської області після її утворення в 1954 році. Внаслідок змін у адміністративному поділі район кілька разів реорганізовувався і змінював свої межі.
У промисловості району провідну роль відіграють підприємства харчової та переробної галузі, такі як Канівський маслосирзавод та заводи з переробки бройлерів. Канівська гідроелектростанція є одним із найбільших роботодавців регіону. Також район спеціалізується на рослинництві, зокрема на вирощуванні зернових, буряків, картоплі та овочів.
Культурне життя Канівського району є дуже активним: тут працюють численні музеї, культурні установи та аматорські колективи. Серед пам’яток архітектури є руїни цукрових заводів, вітряки, а також численні старовинні будівлі, включаючи церкву Пр. Іллі в селі Прохорівка.
У Канівському районі також є значна кількість історичних пам’яток, пов’язаних із історією Київської Русі, козацтва та пізнішої історії України, що робить цей район важливим культурно-історичним центром.