Період від перших слідів людської присутності на території сучасної Великої Британії до завершення останнього льодовикового періоду охоплює майже один мільйон років історії. У цей час Британські острови неодноразово заселялися та залишалися людьми через циклічні зміни клімату, льодовикові епохи, підняття й опускання рівня моря. Територія сучасної Англії була заселена різними представниками роду Homo задовго до появи сучасної людини. Археологічні відкриття в Геппісбурзі, Пейкфілді, Боксгроуві та інших місцях дозволяють відтворити складну історію найдавніших мешканців Британії.
Географічні умови давньої Британії
У ранньому плейстоцені Британія не була островом. Вона являла собою західну частину великого європейського суходолу, з’єднаного з територіями сучасних Нідерландів, Бельгії та Франції.
Між Британією та континентальною Європою існувала широка рівнина, яку сьогодні називають Доггерлендом. Через неї люди та тварини могли вільно мігрувати.
Клімат протягом цього періоду постійно змінювався між теплими міжльодовиковими фазами та суворими льодовиковими епохами. Саме ці зміни визначали можливість проживання людей на території Британії.
Найдавніші свідчення присутності людини
Найстаріші відомі археологічні знахідки на території Британії датуються приблизно 950–850 тисячами років тому.
Особливе значення мають відкриття в:
- Геппісбурзі;
- Пейкфілді;
- Боксгроуві.
Саме тут були знайдені найдавніші сліди людської діяльності в Північній Європі.
Люди Геппісбурга
У 2010-х роках археологи виявили в Геппісбурзі крем’яні знаряддя та відбитки людських слідів на стародавньому мулистому узбережжі.
Вік знахідок оцінюється приблизно в 850–950 тисяч років.
Відбитки належали групі людей різного віку:
- дорослим чоловікам;
- жінкам;
- дітям.
Це найдавніші відомі людські сліди за межами Африки.
Хто жив у Геппісбурзі?
Точна ідентифікація виду залишається предметом наукових дискусій.
Серед основних кандидатів:
- Homo antecessor;
- Homo heidelbergensis.
На сьогодні більшість палеоантропологів схиляється до того, що мешканцями Геппісбурга були представники Homo antecessor.
Цей вид відомий також за знахідками в Іспанії, особливо в районі археологічного комплексу Атапуерка.
Homo antecessor вважається одним із ранніх представників людського роду в Європі та можливим спільним предком неандертальців і сучасних людей.
Стоянка Пейкфілд
У Пейкфілді були знайдені крем’яні знаряддя віком близько 700 тисяч років.
Ці артефакти свідчать про присутність давніх мисливців у теплому міжльодовиковому кліматі.
Археологи вважають, що ці знаряддя майже напевно належали Homo heidelbergensis або його безпосереднім предкам.
Пейкфілд став важливим доказом того, що ранні люди освоїли значно північніші регіони Європи, ніж вважалося раніше.
Людина з Боксгроуву
Однією з найважливіших знахідок британської доісторії є рештки людини з Боксгроуву.
Приблизно 500 тисяч років тому тут мешкали представники Homo heidelbergensis.
Було знайдено:
- гомілкову кістку;
- два зуби;
- численні кам’яні знаряддя;
- залишки забитих тварин.
Це найдавніші людські кісткові рештки, знайдені у Великій Британії.
Homo heidelbergensis у Британії
Homo heidelbergensis був значно розвиненішим за своїх попередників.
Основні характеристики:
- зріст до 180 см;
- міцна статура;
- великий мозок об’ємом до 1300 см³;
- організоване полювання;
- використання складних кам’яних знарядь.
Вони полювали на:
- коней;
- оленів;
- бізонів;
- носорогів;
- слонів.
Знахідки в Боксгроуві демонструють надзвичайно високий рівень мисливських навичок.
Льодовикові цикли та знелюднення Британії
Протягом плейстоцену Британія багаторазово покривалася льодовиками.
Під час найхолодніших періодів:
- територія ставала непридатною для життя;
- більшість рослинності зникала;
- люди залишали регіон.
Коли клімат теплішав, нові групи людей поверталися з континентальної Європи.
Таким чином, історія заселення Британії являє собою не безперервний процес, а серію хвиль міграцій.
Поява неандертальців
Близько 400–250 тисяч років тому в Британії з’явилися перші неандертальці.
Неандерталець став домінуючим людським видом у Західній Європі.
Неандертальці:
- виготовляли складні кам’яні знаряддя;
- користувалися вогнем;
- будували укриття;
- полювали великими групами;
- доглядали за хворими членами спільноти.
Археологічні свідчення їхньої присутності знайдені в багатьох районах Англії та Уельсу.
Британія під час останнього льодовикового максимуму
Приблизно між 26 000 і 19 000 роками тому значна частина Британії була покрита льодовиковим щитом.
Температура була на 10–15 °C нижчою за сучасну.
Людське населення майже повністю зникло з території Британії.
Південні райони могли використовуватися лише епізодично невеликими мисливськими групами.
Поява сучасної людини
Сучасна людина — Homo sapiens — почала проникати на територію Британії приблизно 44–40 тисяч років тому.
Найвідомішою знахідкою цього періоду є так звана:
- Червона леді з Павіленду.
Попри назву, це були рештки молодого чоловіка віком близько 33 тисяч років.
Поховання було знайдено на півострові Гауер у Південному Уельсі та є одним із найдавніших ритуальних поховань у Західній Європі.
Культура верхнього палеоліту
Перші Homo sapiens принесли до Британії нові технології:
- тонкі крем’яні леза;
- кістяні інструменти;
- голки;
- прикраси;
- мистецтво.
Вони були висококваліфікованими мисливцями на:
- мамонтів;
- північних оленів;
- диких коней;
- бізонів.
Доггерленд — втрачена країна
Після завершення льодовикового періоду рівень моря почав поступово підніматися.
Між 12 000 і 6000 роками до н. е. величезна рівнина Доггерленд поступово затоплювалася.
На її території існували:
- річки;
- озера;
- ліси;
- поселення мисливців і збирачів.
Сьогодні залишки Доггерленду знаходяться під водами Північного моря.
Багато археологічних артефактів регулярно піднімаються рибальськими траулерами.
Британія близько 8000 року до н. е.
До 8000 року до н. е. клімат значно потеплішав.
Поширилися:
- дубові ліси;
- ліщина;
- береза;
- сосна.
У цей час на території Британії жили мезолітичні мисливці-збирачі.
Вони:
- полювали на оленів і кабанів;
- займалися рибальством;
- збирали дикі рослини;
- будували сезонні поселення.
Саме з цього моменту починається новий етап британської доісторії — мезоліт, який поступово приведе до появи землеробства, постійних поселень і неолітичних культур.
Значення періоду
Період від приблизно 1 мільйона років тому до 8000 року до н. е. є фундаментальним для розуміння найдавнішої історії Британії. Саме тоді відбулися перші хвилі заселення регіону різними представниками роду Homo, сформувалися шляхи міграції між Британією та континентальною Європою, виникли ранні технології обробки каменю та відбулося поступове становлення людських спільнот. Археологічні пам’ятки Геппісбурга, Пейкфілда та Боксгроуву сьогодні належать до найважливіших свідчень ранньої історії людини в усій Північній Європі.