De Havilland DH.100 Vampire — британський реактивний винищувач, що став одним із перших у світі та першим одномоторним реактивним винищувачем у складі Королівських ВПС (RAF) після Gloster Meteor.
Літак було спроектовано під час Другої світової війни й він вперше піднявся в повітря 20 вересня 1943 року.
Основна ідея полягала у створенні відносно простої, легкої машини з одним реактивним двигуном і нетрадиційною конструкцією у вигляді подвійного хвостового кільця (двох балок) для розміщення стабілізаторів.
Хоча Vampire не встиг взяти участь у бойових діях Другої світової, він відразу після війни став ключовим елементом авіаційної модернізації багатьох країн.
Літак було модернізовано в десятки варіантів: винищувач, винищувач-бомбардувальник, нічний винищувач, навчальний варіант (двомісний) та морські модифікації (“Sea Vampire”).
Vampire служив у багатьох країнах Азії, Європи, Австралії, Африки й Південної Америки.
Він також став базою для подальшого розвитку — зокрема літака de Havilland Venom було створено на основі концепцій Vampire.
У подальші роки основна роль Vampire перейшла до навчальної та другорядної бойової служби, але деякі машини використовувалися аж до пізнього XX століття (останній серйозний бойовий застосунок — у Родезії).
Наступні розділи наведуть технічні характеристики, варіанти, історію служби та застосування.
Конструкція та загальні характеристики
Нижче наведений узагальнений опис конструкції та технічні характеристики типової бойової модифікації (наприклад, FB Mk 5 / FB Mk 6), а також дані для навчальної моделі DH‑115 (T.11 / T.35).
| Параметр | Значення (типове) |
|---|---|
| Екіпаж | 1 (у бойових версіях) або 2 (навчальні варіанти) |
| Довжина | ≈ 9,37 м (30 ft 9 in) |
| Розмах крила | ≈ 11,58 м (38 ft 0 in) |
| Висота | ≈ 2,68 м (8 ft 10 in) у одній з навчально-бойових версій |
| Площа крила | ≈ 24,34 м² (262 ft²) |
| Маса порожнього | ≈ 3 290 кг (7 253 lb) |
| Максимальна злітна вага | ≈ 5 606 кг (12 360 lb) |
| Двигун | 1 × De Havilland Goblin 35 (центробіжний турбореактив), тяга ≈ 3 350 lb (≈ 1 588 кгс) |
| Максимальна швидкість | ≈ 855 км/год (≈ 461 вузол ≈ 531 mph) для моделі DH‑115 або ≈ 548 mph (≈ 882 км/год) для FB Mk.6 |
| Дальність польоту | ≈ 1 960 км (зовнішні баки) або ≈ 1 220 миль (≈ 1 960 км) |
| Практична стеля | ≈ 13 045 м (≈ 42 800 ft) |
| Швидкість набору висоти | ≈ 4 800 ft/min (≈ 1 464 м/хв) |
| Озброєння | 4 × 20 мм Hispano Mk.V (загалом ≈ 600 набоїв) |
| Підвіски | бомби (2 × 500 lb) або 8 × 60 lb ракети або додаткові паливні баки |
Особливості конструкції:
- Корпус фюзеляжу виготовлявся за технологією формованої фанери — напівшкребкомого «сандвіч» — із застосуванням деревини, подібно до підходів у De Havilland Mosquito.
- Крила виготовлялися з металевої конструкції (алюміній) і обшивкою Alclad.
- Використання двох бокових хвостових балок (twin-boom) для розміщення стабілізаторів.
- Подача повітря до двигуна здійснювалась через повітрозабірники в коренях крил.
- Шасі — триточкове (nose‑wheel) з передньою опорою.
- Версія DH‑115 Vampire (T‑серії, навчальні моделі) відрізнялась подовженою кабіною з двомісним розташуванням екіпажу, подвійним управлінням та іншими змінами.
Варіанти (модифікації)
Протягом виробництва Vampire існували численні модифікації для різних ролей і ринків. Ось деякі з основних:
| Модифікація | Роль / відмінності | Примітки |
|---|---|---|
| DH.100 / F Mk.1 | Початкова серійна бойова версія для RAF | Випущено ~244 одиниці |
| F Mk.3 | Покращена версія з модифікованими стабілізаторами | |
| FB Mk.5 | Винищувач‑бомбардувальник з можливістю подвійного озброєння | |
| FB Mk.6 | Модифікація з двигуном Goblin 3, експорт до Швейцарії | |
| FB Mk.9 | Варіант для тропічного клімату | |
| NF Mk.10 | Нічний винищувач з обладнанням для радіолокації | |
| T.11 / T.22 / T.35 | Двомісні навчальні / інструкторські варіанти | |
| Sea Vampire F.20 / T.22 | Морські варіанти для авіаносців | |
| Ліцензійні варіанти | Наприклад, SNCASE Mistral (Франція), F.30 / FB.31 (Австралія), J28 (Швеція) |
Крім того, деякі варіанти були локально модифіковані у країнах‑експлуатантках.
Історія служби та застосування
Велика Британія й рання служба
Після завершення Другої світової війни RAF прийняла Vampire на озброєння як проміжний реактивний винищувач. До 1953 року Vampire використовувався як фронтовий винищувач, після чого переведений на штурмовик, навчальний літак тощо.
Британські ВМС (Royal Navy) також експлуатували Sea Vampire як перший реактивний літак авіації флоту.
Експорт та служба в інших країнах
Vampire був одним із найбільш експортованих британських реактивних літаків. Приклади:
- Швейцарія: ліцензійна збірка FB Mk.6, служба до 1990-х
- Австралія: виготовлено ~80 одиниць (F.30, FB.31, T.33, T.35)
- Швеція: J28 (включно з J28A, J28B, J28C)
- Родезія (Зімбабве): участь у конфліктах 1960–70‑х років
- Канада: використання в навчальних цілях
- Інші країни: Франція, Італія, Індія, Єгипет тощо
Бойове застосування
- Суецька криза (1956): штурмові завдання
- Родезійська війна (1960–70‑ті): повітряна підтримка
Закінчення служби та збереження
У більшості країн Vampire знято з озброєння до 1970-х, однак у деяких — використовувався до 1990-х (наприклад, у Швейцарії).
Сьогодні десятки літаків відреставровані, зберігаються в музеях або виконують демонстраційні польоти. Наприклад, DH‑115 T.35 A79‑617 була відреставрована і включена в Temora Historic Flight.