Політ британської льотчиці Емі Джонсон з Англії до Австралії у травні 1930 року став однією з найвидатніших подій в історії ранньої авіації. На літаку de Havilland Gipsy Moth, який вона назвала Jason, Джонсон здійснила перший в історії самостійний переліт жінки з Великої Британії до Австралії. Вона подолала приблизно 18 000 км за 19,5 дня, приземлившись у Дарвіні 24 травня 1930 року.
Передумови польоту
На початку 1930-х років далекі авіаційні перельоти залишалися надзвичайно складними й небезпечними. Літаки мали обмежений запас пального, не обладнувалися сучасними засобами навігації, а більшість маршрутів проходила над малодослідженими територіями, пустелями, горами та морями.
Емі Джонсон народилася 1 липня 1903 року в місті Кінгстон-апон-Галл (Англія). Після навчання в Університеті Шеффілда вона працювала секретаркою в Лондоні, але захопилася авіацією. У 1929 році вона отримала пілотську ліцензію, а наприкінці того ж року стала першою британкою, яка здобула сертифікат авіаційного механіка.
Її метою було повторити й перевершити досягнення австралійського льотчика Берта Хінклера, який у 1928 році здійснив переліт Англія—Австралія за рекордний час. Спочатку Джонсон прагнула встановити новий швидкісний рекорд, але головним історичним результатом став сам факт успішного самостійного перельоту жінки.
Літак de Havilland Gipsy Moth «Jason»
Для польоту Джонсон використовувала уживаний літак de Havilland DH.60 Gipsy Moth із реєстраційним номером G-AAAH.
Літак був двомісним одномоторним біпланом із дерев’яною конструкцією та полотняною обшивкою. Він оснащувався двигуном de Havilland Gipsy потужністю близько 100 к. с. Для далекого перельоту машину було модифіковано: встановлено додаткові паливні баки, обладнання для навігації та пристрої для перевезення запасів.
Джонсон назвала літак Jason не на честь давньогрецького героя, а на честь торгової марки, пов’язаної з бізнесом її батька. Придбання літака стало можливим завдяки фінансовій підтримці її батька та промисловця Чарльза Вейкфілда (Lord Wakefield).
Сьогодні цей літак зберігається у Science Museum у Лондоні як один із найвідоміших експонатів історії авіації.
Підготовка до експедиції
Підготовка до польоту тривала кілька місяців. Джонсон самостійно займалася організацією маршруту, пошуком фінансування, домовленостями щодо заправок і технічного обслуговування.
Основними проблемами були:
- відсутність прямої авіаційної інфраструктури на більшій частині маршруту;
- необхідність заздалегідь організувати запаси бензину та мастила;
- складність навігації без сучасних приладів;
- ризик несприятливої погоди в Азії та над морськими ділянками.
Вона вирішила летіти без радіозв’язку, використовуючи компас, карти та годинник.
Маршрут польоту
Емі Джонсон стартувала з аеродрому Кройдон поблизу Лондона 5 травня 1930 року. Її маршрут пролягав через Європу, Близький Схід, Південну Азію та Південно-Східну Азію до Австралії.
Основні етапи маршруту:
- Кройдон (Англія);
- Відень (Австрія);
- Стамбул (Туреччина);
- Алеппо (Сирія);
- Багдад (Ірак);
- Бандар-Аббас (Персія, нині Іран);
- Карачі (Британська Індія, нині Пакистан);
- Індія;
- Бірма (нині М’янма);
- Сіам (нині Таїланд);
- Сінгапур;
- Ява;
- Тимор;
- Дарвін (Австралія).
Загальна довжина маршруту становила приблизно 11 000 миль (близько 17 700–18 000 км).
Перебіг польоту
Початок подорожі був успішним: перші європейські ділянки Джонсон подолала швидко, однак далі виникли численні труднощі.
Серед головних проблем були:
- складні погодні умови;
- технічні несправності;
- вимушені посадки;
- потреба ремонту літака в дорозі.
Під час польоту над Бірмою вона здійснила аварійну посадку після проблем із літаком і витратила час на ремонт. Найнебезпечнішою ділянкою стало пересікання Тиморського моря — близько 500 миль відкритої води між островом Тимор і Австралією.
Прибуття до Австралії
24 травня 1930 року Емі Джонсон приземлилася в Дарвіні на півночі Австралії. Вона завершила переліт через 19,5 дня після старту з Англії. На той момент вона стала першою жінкою, яка самостійно перелетіла з Великої Британії до Австралії.
Її прибуття викликало величезний суспільний резонанс. У Дарвіні її зустріли тисячі людей, а пошта отримала сотні привітань. Британська газета Daily Mail вручила їй премію 10 000 фунтів стерлінгів за видатне досягнення.
Подальша подорож Австралією
Після прибуття в Дарвін Джонсон продовжила політ через Австралію. Вона відвідала низку міст, зокрема Брисбен, де її зустрічали великі натовпи прихильників.
Під час посадки в Брисбені літак отримав пошкодження, але Джонсон не постраждала. Після ремонту Jason продовжив експлуатацію в Австралії, а пізніше був повернений до Великої Британії.
Значення польоту
Політ Емі Джонсон мав велике значення для розвитку авіації та ролі жінок у професійному льотному спорті.
Основні наслідки її досягнення:
- вона стала першою жінкою, яка самостійно перелетіла з Англії до Австралії;
- довела можливість виконання надзвичайно складних далеких перельотів на легкому літаку;
- сприяла популяризації жіночої участі в авіації;
- стала міжнародною знаменитістю та символом авіаційної відваги.
У Британії та Австралії її називали «Королевою повітря» (Queen of the Air).
Нагороди та визнання
За свій переліт Джонсон отримала численні нагороди та відзнаки. Серед них:
- премія Daily Mail у розмірі 10 000 фунтів стерлінгів;
- Harmon Trophy;
- звання командора ордена Британської імперії (CBE).
Її ім’я стало одним із найвідоміших у світовій авіації міжвоєнного періоду.
Спадщина польоту
Переліт 1930 року залишився одним із символів епохи піонерської авіації. Він показав, що навіть легкий одномоторний літак може виконувати міжконтинентальні маршрути за умови ретельної підготовки, майстерності пілота та наполегливості.
Емі Джонсон продовжила льотну кар’єру після цього досягнення, встановлювала інші рекорди та під час Другої світової війни працювала пілоткою транспортної служби Air Transport Auxiliary. У 1941 році вона загинула під час виконання польоту над Темзою.
Політ на Gipsy Moth Jason залишається одним із найвизначніших одиночних авіаційних подвигів XX століття та важливою віхою в історії світової авіації.