Vought F4U Corsair — американський одномісний палубно-базовий/наземний винищувач і штурмовик, розроблений компанією Chance Vought під час Другої світової війни.
Corsair славився своєю потужністю, високими швидкісними показниками, здатністю нести вагоме озброєння, а також характерним дизайном із «перевернутими» (гак‑подібними) крильми («inverted gull wing»), що дозволяло встановити великий гвинт і зменшити довжину шасі. Цей літак став однією з легенд повітряних боїв Тихого океану і згодом активно використовувався під час Корейської війни.
Історія та розвиток
Проєктування Corsair почалося у 1938 році, коли ВМС США оголосили конкурс на новий палубний винищувач. Chance Vought відповіла проєктом із застосуванням одного з найпотужніших на той час поршневих двигунів — Pratt & Whitney R‑2800 Double Wasp.
Перший політ прототипу відбувся 29 травня 1940 року.
На ранніх етапах Corsair мав труднощі з експлуатацією з авіаносців: велика швидкість при заході на посадку, погана видимість з кабіни під час посадки та інші проблеми. Через це перші боєві спуски відбувалися з наземних баз Корпусу морської піхоти США. Лише пізніше, після модернізацій і випробувань, Corsair став успішно застосовуватися з авіаносців і в морській авіації Великої Британії.
Виробництво тривало з 1942 по 1953 рік — це найдовший період виробництва будь-якого поршневого винищувача США. Загальна кількість вироблених машин різних модифікацій становить понад 12 500 одиниць.
Конструкція
Двигун: Pratt & Whitney R‑2800 Double Wasp — потужний 18‑циліндровий радіальний поршневий двигун з двома рядами циліндрів. У пізніших модифікаціях використовували версії двигуна з підвищеною потужністю (наприклад, R‑2800‑18W).
Крила: характерний «inverted gull wing» — «перевернутий» гак‑подібний вигин крила (угнутий вниз в корені крила, потім вверх до кінцівки), що дозволило:
- скоротити довжину шасі (щоб був простий і компактніший шасний механізм але з достатнім кліренсом для гвинта),
- забезпечити хороший повітряний потік до двигуна та засоби охолодження.
Озброєння та підвіски: кілька варіантів озброєння — важкі кулемети (six .50‑калібрових Browning AN/M2), у деяких версіях — чотири 20‑мм гармати; можливість нести бомби або ракети під крилом; підвішування допоміжних паливних баків.
Кокпіт і видимість: через довгий ніс і сам двигун, пілот сидів далеко від носової частини фюзеляжу, що призводило до обмеженої видимості під час посадки. Згодом у версіях 1A і далі змінювались капоти, огляд, положення пілота, щоб полегшити ці проблеми.
Основні модифікації
Нижче — деякі значні модифікації Corsair:
- F4U‑1 — Перша серійна версія; базова озброєність; стандартний двигун.
- F4U‑1A — Покращена видимість (капот, огляд), зміни в системі шасі, невеликі вдосконалення.
- F4U‑1C — Версія зі збільшеним калібром гармат (20 мм) замість частини кулеметів.
- F4U‑1D — Можливість підвішування ракет / бомб; деякі зміни в конструкції; опції зовнішніх баків.
- F4U‑2 — Нічний винищувач із радаром; деякі зменшення озброєння через розміщення антен радару.
- F4U‑4 — Потужніший двигун (R‑2800‑18W з покращеннями), чотирилопатевий гвинт, підвищена швидкість, змінений хвіст, вдосконалені аеродинамічні обтічники.
- F4U‑5, F4U‑7 та інші пізні варіанти — Подальші покращення — зимові модифікації, антивоєнні радари, поліпшені двигуни, адаптація до різних середовищ.
Тактико‑технічні характеристики
Нижче — характеристики для однієї з ключових пізніх версій F4U‑4 Corsair. Дані можуть змінюватися залежно від модифікації.
- Екіпаж: 1 пілот
- Довжина: ≈ 33 ft 8 in (≈ 10,26 м)
- Розмах крила: ≈ 41 ft 0 in (≈ 12,50 м)
- Висота: близько 14 ft 9 in (≈ 4,50 м) у версії F4U‑4; в деяких інших версіях — ~16 ft 1 in (≈ 4,90 м)
- Площа крила: ≈ 314 ft² (≈ 29,2 м²)
- Порожня вага: ≈ 9,205 lb (~4 175 кг)
- Максимальна злітна вага: приблизно 14,500 lb — залежно від навантаження; у деяких джерелах — ~14 670 lb (~6 650 кг)
- Двигун: 1 × Pratt & Whitney R‑2800‑18W Double Wasp потужністю ≈ 2 100‑2 380 hp з режимом «War Emergency»
- Максимальна швидкість: ≈ 446 mph (≈ 717‑720 км/год) на висоті близько 26 200 ft для F4U‑4
- Практична стеля: приблизно 41 500 ft (≈ 12 600 м)
- Дальність: максимальна ≈ 1 560 миль (~2 510 км) у деяких варіантах; бойова / типова — менша, залежно від навантаження і конфігурації
- Швидкість набору висоти / кут підйому: дані різняться; для F4U‑4 — досить висока швидкість підйому, але точні показники залежать від умов. (Джерела дають ~3 870 ft/min для деяких моделей)
Застосування у бойових діях
Друга світова війна (Тихоокеанський театр та інші райони): Corsair був ефективним над океанськими базами, в боях повітря‑повітря із японськими винищувачами, а також у атаках по наземних цілях. Пілоти-слюди з Marine Corps і ВМС США використовували його з наземних баз, потім — з авіаносців, коли була вирішена низка проблем.
Британський флот (Royal Navy / Fleet Air Arm) використовував Corsair у ролі палубного винищувача та штурмовика.
Корейська війна: Corsair знову проявив себе як штурмовик/ближній най підтримка та знищення наземних цілей, а також для охорони повітряних операцій. Хоч він уже був поршневим літаком коли з’явилися реактивні MiG‑15, Corsair і надалі ефективно застосовувався, зокрема в ролі штурмовика.
Інші країни: після війни Corsair експортувався і використовувався іншими державами, зокрема Францією (в колоніальних конфліктах в Індокитаї та Африці), а також у флоті деяких латинських і тихоокеанських країн.
Переваги та недоліки
Переваги:
- Сильна двигунна установка із високими показниками потужності дає високу швидкість і добрі показники підйому.
- Велика дальність, можливість нести значне навантаження (ракети, бомби) що робило Corsair гнучким як винищувач та як штурмовик.
- Надійність у бою, міцність конструкції, здатність витримувати ушкодження.
- Вражаюча величина та характерний дизайн, який дав літака впізнаваність.
Недоліки:
- Складне управління при заході на посадку, особливо з авіаносця — через високу посадкову швидкість, довгий ніс і обмежену видимість пілотові.
- Проблеми зі звалюванням вперед при заходах, і необхідність ретельної підготовки і тренування пілотів.
- Великі габарити гвинта і вимоги до шасі, що призвело до складної інженерної конструкції (перевернутий гак‑крило, високе шасі) — це додавало ваги та складності виробництва й обслуговування.
Спадщина та значення
Corsair став одним із символів авіаційної сили США під час Другої світової війни та однією з кращих поршневих машин свого часу.
Його довгий строк виробництва і участі в кількох конфліктах (WWII, Корея) свідчать про високу ефективність і адаптивність.
Він також став предметом культурних образів (фільми, моделювання, реконструкції), і існують відреставровані зразки, що досі літають на авіашоу.