Крилата протикорабельна ракета П-70 “Аметист” була однією з перших ракет у світі, яка могла стартувати з підводного човна, і розроблялася для боротьби з авіаносними з’єднаннями супротивника. Створення ракети стало важливим етапом у розвитку підводного озброєння, оскільки вона вперше поєднувала здатність запуску з підводного човна та високі бойові характеристики.
Огляд розробки та історія:
- Постановка завдання: 1 квітня 1959 року була ухвалена Постанова РМ СРСР № 363-170 про створення першої у світі протикорабельної крилатої ракети з підводним стартом.
- Основні розробники:
- ОКБ-52 ГКАТ — головний розробник ракети.
- КБ-2 ГКАТ — маршовий та стартовий двигуни.
- НДІ-6 ГКОТ — розробка палива та бойових частин.
- ЦКЛ-34 — створення пускових установок для підводних човнів.
- НДІ-49 — система управління ракетою.
- Розробка та випробування: Ракетний комплекс “Аметист” був завершений в 1959 році, а випробування проходили з березня 1965 по вересень 1966 року. Постановою РМ від 3 червня 1968 ракета була прийнята на озброєння під секретним індексом П-70.
Характеристики ракети:
- Старт: Ракета стартувала з підводного човна з глибини до 30 м. Пуск здійснювався з контейнера, попередньо затопленого водою. Після виходу ракети з контейнера автоматично розкривалися її крила, і включалися стартові двигуни підводного ходу.
- Політ: Після виходу на поверхню ракета переходила на маршовий двигун, а політ здійснювався на висоті 50-60 м на дозвуковій швидкості. Ракета мала два режими дальності стрільби: 40-60 км і 80 км.
- Бойова частина: Ракета оснащувалась фугасно-кумулятивною бойовою частиною вагою близько 1000 кг або спеціальною бойовою частиною.
- Двигуни: маршовий двигун працював на литьовому паливі, а стартові двигуни для підводного ходу та повітряної траєкторії працювали на балістичному пороху.
- Система управління: ракетна система була оснащена автономною бортовою системою управління, що включала автопілот, радіовисотомір, аналогову обчислювальну машину та радіолокаційну головку самонаведення.
Носії ракети:
- Першим носієм ракети був атомний підводний човен проекту 661, а згодом ракета використовувалася на підводних човнах проекту 670А. Ракети розміщувались у контейнерних пускових установках СМ-97, розташованих у носовій частині човна.
Система самонаведення:
- Система самонаведення ракети “Аметист” могла вибирати мету серед кількох виявлених за допомогою радіолокаційних сигналів і геометричних ознак цілей. Вона працювала за принципом “вистрілив та забув”, що означало відсутність потреби в коригуванні цілі після пуску.
Недоліки та переваги:
Переваги:
- Мала складну систему старту та польоту, що дозволяло вести атаки на надводні кораблі, не будучи поміченим.
- Підводний старт значно підвищував оперативність застосування ракети.
Недоліки:
- Мала дальність стрільби, що обмежувало ефективність на великих відстанях.
- Ракета не була універсальною, пуск можна було здійснювати тільки з підводного човна і тільки в зануреному стані.
Технічні характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Максимальна дальність стрільби (км) | 80 |
| Маршева швидкість польоту (км/год) | 1160 |
| Маршева висота польоту ракети (м) | 60 |
| Довжина ракети (м) | 7.0 |
| Діаметр корпусу (м) | 0.55 |
| Стартова маса ракети (кг) | 2900 |
| Бойова частина | фугасно-кумулятивна чи ядерна |
| Маса звичайної БЧ (кг) | 1000 |
| Тротиловий еквівалент ядерної БЧ (кг) | 200 |