Перейти до вмісту

Балістична ракета підводних човнів UGM-27B Polaris-A2

    Балістична ракета підводних човнів UGM-27B Polaris-A2 була одним із важливих етапів у розвитку американських стратегічних сил ядерного стримування під час Холодної війни.

    1. Розробка та вдосконалення:
      • UGM-27B Polaris-A2 була вдосконаленою версією попередньої ракети UGM-27A Polaris-A1, з метою покращення тактико-технічних характеристик.
      • Розробку ракети здійснювала компанія Lockheed, при цьому збереження конструктивної схожості з Polaris-A1 дозволило значно знизити ризики нової розробки.
      • Випробування почалися в 1960 році на ракетних полігонах в США, зокрема на авіабазі Патрік, Флорида, і на авіабазі Ванденберг, Каліфорнія. Протягом випробувань було здійснено 227 запусків, з яких 15 виявилися невдалими.
    2. Технічні характеристики:
      • Ракета була двоступінчастою і оснащена маршовими ракетними двигунами твердого палива, з удосконаленою системою керування.
      • Перший ступінь ракети (A2P) був подовжений і мав нову конструкцію сопел, що дозволяло більш точно керувати ракетою на початковій ділянці польоту.
      • Другий ступінь ракети також був оснащений вдосконаленими поворотними соплами і виготовлений з органічних матеріалів, таких як скловолокно, що дозволило знизити масу ракети.
    3. Бойова частина:
      • Polaris-A2 була оснащена термоядерною бойовою частиною W-47 потужністю 600 кт, з можливістю використання варіантів бойових частин до 800 кт. Це дозволяло забезпечити потужні ядерні удари по стратегічно важливих цілях.
      • Ракета також мала систему захисту від протиракетної оборони (КСП ПРО), яку розробила компанія Lockheed, хоча її масове впровадження було обмежене через низку технічних проблем.
    4. Експлуатація:
      • Перші ракетоносці, оснащені Polaris-A2, почали бойове патрулювання з 1962 року, здебільшого у Середземному морі.
      • Ракета використовувалася для знищення стратегічних цілей в СРСР, зокрема в Україні, на Кавказі та в Середній Азії.
      • Завдяки дальності до 2800 км, Polaris-A2 дозволяла наносити удари по цілях, перебуваючи на безпечній відстані від противника.
    5. Технічні складнощі і завершення служби:
      • В середині 1970-х років, після введення нових ракет, таких як Poseidon C3, ракети Polaris-A2 поступово виходили з експлуатації.
      • Однак до 1974 року вони продовжували використовуватися на деяких ПЛАРБ, зокрема на підводних човнах класу “Lafayette”.