Ближні печери Києво-Печерської Лаври — це не просто підземелля, а справжній храм історії та духовності. Вони, як і сама Лавра, зберігають у собі безліч таємниць, і їхній кожен камінь дихає минулим, коли на цих святих землях жили й молились святі ченці. Тут зберігаються мощі засновника монастиря, преподобного Антонія, а також безліч поховань інших святих, чия віра змінила хід історії. Ці печери разом із Дальними печерами утворюють так звану Нижню Лавру — духовний центр, який знову став частиною Києво-Печерського монастиря у 1990 році після відродження.
Ближні печери мають кілька входів, і хоча сьогодні вони доступні для всіх охочих, ще кілька століть тому першим був західний вхід, що вів із притвору Хрестовоздвиженської церкви. Спочатку ці печери складались із трьох основних «вулиць», які з’єднувались між собою переходами.
Головною частиною комплексу є Печерна вулиця, де розташована церква Введення Богородиці до Храму — одна з найдавніших у Ближніх печерах. Один з древніх коридорів веде до трапезної, де ченці збирались для спільних трапез. Саме тут можна побачити численні локули — поховальні камери, що, ймовірно, були викопані ще самим Марком Печерником.
У печерах збереглись й житлові келії ченців, які мали чітке планування: по обидва боки входу знаходились виступи — один служив ліжком, інший — столом. А стіни були прикрашені нішами для ікон або свічок, що створювало атмосферу затишку та духовної глибини.
Найвідоміше поховання в Ближніх печерах — це могила преподобного Антонія, що знаходиться у заваленому відгалуженні печер. Біля нього розташована церква, збудована на честь преподобного Антонія, у кінці XVI — на початку XVII століття. Від цієї церкви веде відгалуження до крипти, де поховані «Батіїв убієнних».
У 1696 році митрополит Варлаам (Ясинський) побудував церкву на честь Варлаама, першого ігумена Печерського монастиря, в колишній келії. А у 1830 році підлогу в печерах виклали чавунними плитами, виготовленими в Тулі — значний крок до удосконалення інфраструктури цього святого місця.
Сьогодні в печерах привертають увагу вмуровані в стіни віконця для затвірників. Однак через численні пізніші переробки коридори Ближніх печер втратили свої первісні розміри. Тепер ширина ходів становить 1,5 м, а висота — 2,5 м. Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер — 383 метри.
Ближні печери відкриті для відвідування майже щодня, і це унікальна можливість поринути в атмосферу духовної глибини та історії. Вхід дозволений до 16:30, щоб усі бажаючі могли пройти шлях через ці підземні храми, поважаючи тишу та святість цього місця.
Ці печери є не лише історичним, а й релігійним об’єктом, який зберігає важливі пам’ятки ранньої історії Києво-Печерського монастиря.