Варязька пече́ра — це одна з найстаріших і найцікавіших частин Києво-Печерської лаври, що розташована на Дніпровських схилах і є важливим елементом історії та культури Київської Русі. Її багатий історичний контекст і численні легенди, пов’язані з монастирем, роблять її не лише архітектурною пам’яткою, але й місцем, яке було свідком важливих подій у розвитку релігії та культури Київської Русі.
Назва “Варя́зька” вважається похідною від варягів, які проклали торговий шлях «із варягів у греки». Є також версія, що печера була місцем, де варяги ховали свої багатства, зокрема золото, срібло і латинський посуд, як зазначено в Печерському патерику.
Варя́зька печера має давнє походження, і згідно з джерелами, вона існувала ще до заснування Києво-Печерського монастиря. За однією з версій, першою її заснували в 1051 році митрополит Іларіон, а за іншими свідченнями, в 1013 році печеру оселив преподобний Антоній Печерський, що стало основою для створення монастиря.
У 1638 році А. Кальнофойський згадував, що Варязька печера була місцем для розбійників, які ховали тут свої здобичі. Однак, з XIII по XVIII століття печера була покинута і не брала участі в розбудові монастиря. Після повернення Антонія до Києва вона стала частиною Дальніх печер і була включена в монастирський комплекс.
Варя́зька печера являє собою підземний коридор довжиною близько 191 метра, що має п’ять відгалужень, одну двокімнатну келію та три ніші. Висота коридору — близько 2 метрів. Вхід до печери розташований на західній частині Аннозачатіївської церкви на Дальніх печерах, а глибина печери від входу становить 14 метрів.
З Варязькою печерою пов’язана одна з найзнаменитіших легенд, що згадується в Печерському патерику. Легенда розповідає про те, як диявол спокушав ченця Федора, вказавши йому місце, де був прихований варязький скарб. Коли Федір спробував забрати скарб, диявол в образі ченця Василія спокушав його. Історія триває тим, що князь Мстислав Святополкович дізнався про цей скарб і наказав катувати ченців, щоб дізнатися його місцезнаходження, але в результаті загинув від стріли.
Варя́зька пече́ра має велике значення як для історії, так і для культури Київської Русі. Вона є важливою частиною Києво-Печерської лаври, зокрема на її початкових етапах, коли монахи оселялися в підземних коридорах, і є символічним місцем, пов’язаним із релігійною практикою та легендами про скарби. Варязька печера також має глибоке культурне значення, оскільки є свідком історії розвитку Київської Русі, і її роль в історії монастиря та містичні розповіді про неї продовжують привертати увагу дослідників і туристів.