Все, що існує, можна вплести в числа, співвідношення, ритми
Але це не мова опису — це мова творення.
Всесвіт не просто підкоряється математиці — він нею мислить.
Колись, ще до початку часу, у безмовному просторі народився Перший Ритм. Він не мав слів, не знав форм, але мав пульс — рівний, чистий, повторюваний. З цього ритму виросли Відстань і Кут, Потік і Границя.
І кожна нова річ, яка з’являлася, починала говорити мовою цього ритму: зірки народжувались у співвідношеннях, дерева тягнулись до сонця за законами, про які не знали, але яких не порушували.
Одного разу Людина, яка вже давно шукала Бога в словах, зупинилась на краю прірви і побачила, як камінь падає вниз — точно, передбачувано, немов відповідав на питання ще до того, як воно було поставлене.
І тоді Людина зрозуміла: Бог говорить не словами — а числами.
Не емоцією, не роздумом, а впорядкованістю й точністю.
І почала вона вчити цю мову: через кола і спіралі, через π і ∞, через інтеграли й синуси, до мови, яка не змінюється, але все описує.
З того часу вся матерія стала читабельною.
Світ не став менш таємничим — але з’явилась можливість відчути його форму.