Монацит — це група фосфатних мінералів, багатих на рідкісноземельні елементи (РЗЕ), зокрема церій (Ce), лантан (La), ітрієві та торієві ізотопи. Найпоширеніший представник — монацит-(Ce) з формулою:
Хімічна формула:
(Ce,La,Th,Nd,Y)PO₄
Це означає, що церію може бути найбільше, але також присутні лантан, торій, неодим, ітрій.
Властивості:
| Ознака | Значення |
|---|---|
| Колір | Жовтий, червонувато-коричневий, бурий |
| Блиск | Смолистий до скляного |
| Густина | 4.6 – 5.7 г/см³ |
| Твердість (за Моосом) | 5–5.5 |
| Кристалічна система | Моноклінна |
| Радіоактивність | Так, через вміст торію |
Де зустрічається:
Монацит — розповсюджений мінерал:
- Виявляється в гранітах, пегматитах, а також у розсипних родовищах (піски, гравій),
- Основні родовища — в Індії, Бразилії, Австралії, ПАР, Китаї, а також у країнах СНД.
Використання:
- Джерело рідкісноземельних елементів (РЗЕ) — для:
- виготовлення магнітів, лазерів, акумуляторів, електроніки, оптики;
- виробництва постійних магнітів для вітряків і електромобілів.
- Джерело торію (Th) — перспективного ядерного палива.
- У геохронології — як мінерал, за яким визначають вік гірських порід (метод монацит-уран-свинець).
Радіоактивність:
Монацит часто містить торій, іноді уран, тому радіоактивний. Потребує дотримання заходів безпеки при видобутку, зберіганні та переробці.