USS Thresher (SSN‑593) — атомний підводний човен атаки ВМС США, головний корабель свого типу (згодом — Permit‑класу), введений в експлуатацію в 1961 році. Це був один із найсучасніших підводних човнів свого часу: призначений для здійснення глибоководних занурень, ускладнених бойових та розвідувальних завдань під час Холодної війни.
10 квітня 1963 року Thresher загинув під час випробувань занурення на глибину, що стало однією з найтрагічніших подій в історії ВМС США, спричинивши загибель усіх 129 людей на борту і започаткувавши серйозне реформування стандартів безпеки підводних човнів — програму SUBSAFE.
Історія та будівництво
- Замовлення: 15 січня 1958 року
- Верф: Portsmouth Naval Shipyard, штат Мен
- Закладка кіля: 28 травня 1958 року
- Спуск на воду: 9 липня 1960 року
- Вступ у стрій: 3 серпня 1961 року, командир — Commander Dean L. Axene
Конструкція та технічні характеристики
- Клас / тип: Thresher‑class (згодом Permit‑class), атомний підводний човен атаки
- Довжина: ≈ 278,5 футів (≈ 84,9 м)
- Ширина (beam): ≈ 32,15 футів (≈ 9,8 м)
- Осадка (draft): ≈ 28,9 футів (≈ 8,8 м)
- Водотоннажність: над водою ≈ 3 640–3 700 тонн; під водою ≈ 4 300–4 370 тонн
- Екіпаж: ≈ 112 осіб (96 членів екіпажу + 16 офіцерів)
- Двигун / енергетична установка: атомний реактор Westinghouse S5W; один вал
- Потужність: ≈ 15 000 shp (≈ 11 МВт)
- Максимальна швидкість (під водою): ≈ 30–33 вузли
- Глибина тестового занурення: приблизно до 400 м
- Озброєння: 4 торпедні апарати калібру 533 мм (≈ 21 дюйм), розміщені в центрі корпусу
Служба та загибель
Після введення в експлуатацію Thresher провів серію морських випробувань у Атлантичному океані та Карибському морі в 1961–1962 роках, тестуючи нові технології, озброєння та системи.
10 квітня 1963 року під час випробувань глибокого занурення приблизно за 220 миль на схід від Кейп‑Коду, Массачусетс, човен перебував разом із допоміжним рятівним судном Skylark. З борту Thresher було передано повідомлення про “невеликі проблеми”, позитивний кут носа, спробу скинути баласт (“blow”), а також уривчасте повідомлення з числом “900”. Після цього зв’язок було втрачено.
Загинули всі 129 осіб на борту — екіпаж і цивільні інженери.
Розслідування та висновки
Комісія дійшла висновку, що ймовірною причиною аварії стала несправність у системі трубопроводів морської води — з’єднання, зварені срібною пайкою, не витримали тиску. Це спричинило затоплення машинного відділення, коротке замикання, втрату електроживлення і, як наслідок, неможливість вчасно скинути баласт для спливання.
Наслідки й спадщина
- Програма SUBSAFE: Після катастрофи була створена програма Submarine Safety Program (SUBSAFE), що ввела нові стандарти для матеріалів, зварювання, випробувань і процедур будівництва підводних човнів.
- Зміна назви класу: Із поваги до загиблих і задля запобігання деморалізації, тип човна був перейменований з Thresher‑класу на Permit‑клас.
- Технічні уроки: Виявлені критичні недоліки в системах трубопроводів, аварійного скидання баласту, електроживлення і процедур реагування на надзвичайні ситуації.
Характеристики (узагальнені)
- Довжина: ≈ 85 м
- Ширина: ≈ 9,8 м
- Осадка: ≈ 8,8 м
- Водотоннажність: ≈ 3 600–3 700 тонн (над водою); ≈ 4 300–4 370 тонн (під водою)
- Максимальна швидкість (занурення): ≈ 30–33 вузли
- Екіпаж: ≈ 112 осіб
- Озброєння: 4 торпедні апарати калібру 533 мм
Висновок
USS Thresher (SSN‑593) — знаковий човен в історії підводного флоту США: приклад технічної досконалості свого часу, але й символ трагедії. Його загибель стала каталізатором масштабних змін у підходах до проєктування, будівництва та експлуатації підводних човнів, що в підсумку підвищило безпеку флоту США та вплинуло на міжнародну практику.