Мукачево лежить так, ніби хтось обережно поставив його між пагорбами, щоб воно не втекло у сни. Тут повітря має смак яблук і старих легенд, а ранки прокидаються повільно, з туманом, який знає імена всіх мешканців, навіть тих, хто давно виїхав і забув дорогу назад.