Atlas-F (SM-65F) — фінальна й найсучасніша оперативна модифікація американської міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) сімейства Atlas, що була на озброєнні Повітряних сил США на початку холодної війни. Ця ракета стала останньою версією першого серійного ICBM США, історія якого тісно пов’язана із розвитком стратегічних ядерних сил та пізнішим використанням технологій для космічних запусків.
Історія створення
Розробка Atlas-F була прямим продовженням програми SM-65 Atlas, яка почалася у 1950-х роках для створення першої міжконтинентальної ракети США. Atlas-F відрізнялася від попередніх моделей застосуванням укріплених підземних силосів для зберігання ракети у вертикальному положенні, що підвищувало її живучість у разі удару противника.
Перший політ Atlas-F відбувся 8 серпня 1961 року, а ракета була прийнята на бойове чергування з вересня 1962 року.
Призначення та роль
Atlas-F призначалася для доставлення ядерної боєголовки на великі міжконтинентальні відстані як елемент стратегічного ядерного стримування США. Ракета була частиною першого покоління американських ICBM та мала слугувати засобом стримування радянської ядерної загрози під час холодної війни.
Конструкція та технології
Atlas-F спиралася на схему «1 ½ ступеня» — центральний маршовий двигун із двома бічними підсилювачами, що стартували одночасно. Система була рідинно-палачною, використовуючи керосин RP-1 та рідкий кисень (LOX) як окиснювач.
Основні технологічні особливості:
- Зберігання у вертикальному підземному силосі: ракета трималася у шахті на підйомнику і піднімалася перед запуском, що дозволяло скоротити час підготовки та підвищити захист від ударів.
- Інерціальна система наведення: повністю автономна навігація без потреби у наземному радіо-коригуванні, що підвищувало точність та автономність пуску порівняно з ранніми моделями.
Основні технічні характеристики
Тип: міжконтинентальна балістична ракета (ICBM)
Модель: SM-65F / Atlas-F
Виробник: Convair / General Dynamics
Перший політ: 8 серпня 1961
Бойове чергування: вересень 1962 – квітень 1965
Стан: виведена з бойового чергування 1965 року
Паливо та двигуни:
- Паливо: RP-1 керосин / рідкий кисень (LOX)
- Основні двигуни: 2 × LR-89-5 (підсилювачі) та 1 × LR-105-5 (маршовий)
- Загальна тяга: приблизно 375 000–389 000 lbf (≈ 1 670 кН) сумарно
Розміри та маса (характерні для серії Atlas):
- Довжина: приблизно 82,5 футів (≈ 25 м)
- Діаметр: ≈ 10 футів (≈ 3 м)
- Маса при запуску: варіювалася залежно від оснащення та пального
Летні характеристики:
- Дальність польоту: понад ~7 000–10 000 км (міжконтинентальна) залежно від конфігурації та навантаження
- Система наведення: повністю інерціальна (ARMA)
Бойове озброєння
Atlas-F оснащувався термоядерними бойовими частинами із великою потужністю (наприклад, тип W-38 у Mk 4-RV), що становили стратегічну загрозу та значну частину стримування у ядерній епосі.
Розгортання і служба
Ракети Atlas-F розгорталися в одиночних підземних силосах по всіх стратегічних авіабазах США:
- Schilling AFB (Канзас) – 550-та ескадрилья
- Lincoln AFB (Небраска) – 551-та
- Altus AFB (Оклахома) – 577-та
- Dyess AFB (Техас) – 578-та
- Walker AFB (Нью-Мексико) – 579-та
- Plattsburgh AFB (Нью-Йорк) – 556-та
Кожна ескадрилья мала близько 12 силосів. На відміну від моделей D і E, Atlas-F зберігалася у вертикальному положенні в силосі, що дозволяло скоротити час підготовки до запуску до ≈ 10 хвилин.
Виведення з служби
Після того як твердопаливні ракети LGM-30 Minuteman I стали оперативними у 1963 році, ракети сімейства Atlas швидко застаріли через складність обслуговування рідинних двигунів. У квітні 1965 року всі ракети Atlas-F були виведені з бойового чергування.
Космічне застосування
Після зняття зі служби як ICBM, ракети Atlas-F (як і Atlas-E) були перетворені на космічні носії для запуску супутників, створюючи серію Atlas E/F, що діяла до початку 1980-х років.
Значення та спадщина
Atlas-F увінчала серію SM-65 Atlas як завершальна версія першого покоління американських МБР, продемонструвавши важливі технології зберігання ракети у силосах та автономного наведення. Хоча її служба була короткою, Atlas-F суттєво вплинула на подальший розвиток ICBM і космічних носіїв.