Мартин Ван Кревельд (Martin Levi van Creveld, нар. 5 березня 1946, Роттердам, Нідерланди) — ізраїльський військовий історик, теоретик воєнної стратегії й соціально‑політичний мислитель, один із провідних сучасних авторитетів у сфері військової науки. Він відомий своєю критичною рефлексією над класичними концепціями війни, оригінальними теоретичними підходами до її природи та ролі у суспільстві, а також впливом на глобальні дискусії про безпеку, державу і майбутній характер конфліктів.

Біографія

Мартин ван Кревельд народився 5 березня 1946 року в Роттердамі у єврейській родині. У 1950 році сім’я емігрувала до Ізраїлю, де він виріс у місті Рамат‑Ган. Кревельд здобув освіту в Лондонській школі економіки (London School of Economics) та Єврейському університеті в Єрусалимі (Hebrew University of Jerusalem), де з 1971 року розпочав науково‑викладацьку діяльність.

Він став професором історії та військової теорії в Єврейському університеті в Єрусалимі, де здобув міжнародне визнання як один із найвпливовіших мислителів у своїй галузі.

Наукові інтереси та погляди

Ван Кревельд займається широким спектром тем, пов’язаних із війною, державою та суспільством. Його підходи вирізняються критичним осмисленням традиційних парадигм та спробою глибше зрозуміти соціокультурні й структурні основи війни.

Один із ключових аспектів його теоретичної праці — нерозгляд війни тільки як політичного чи військового феномену в ізоляції. Ван Кревельд наголошує на способах, у який війна структурно пов’язана із існуванням держави, бюрократії, соціальними нормами й технологіями. Він також підкреслює, що сучасні збройні конфлікти змінюють свою природу під впливом культурних, соціальних і технологічних змін.

В одній зі своїх праць Кревельд розмірковує про функцію війни в історії, зазначаючи, що без потреби у веденні воєн держави навряд чи змогли би досягти централізації влади чи розвинену бюрократичну систему.

Основні праці

Ван Кревельд є автором більш ніж 30 книг з воєнної історії, стратегії, політики та соціальних аспектів конфліктів, багато з яких перекладено кількома мовами. До найвідоміших належать:

  • The Transformation of War (1991) — одна з найвпливовіших робіт про зміну характеру війни у сучасну епоху.
  • Command in War (1985) — ґрунтовний аналіз природи командування у війні від давнини до сучасності.
  • Supplying War: Logistics from Wallenstein to Patton — класичний текст про логістику та матеріально‑технічне забезпечення в історії.
  • The Sword and the Olive — критичний аналіз Ізраїльської оборонної армії.
  • The Rise and Decline of the State — робота про роль держави в історії людства.

Вплив і спадок

Ван Кревельд має вагомий вплив у колах військових теоретиків, політичних аналітиків і академічних дослідників. Його підходи до природи війни та держави часто розглядають як провокаційні й реформаторські, що стимулюють перегляд усталених концепцій на кшталт клаузевіцівської «трінітарної» теорії війни.

Він також виступав як консультант і коментатор для урядових структур та міжнародних медіа, включно з BBC та CNN.

Особисте життя

Ван Кревельд живе в передмісті Єрусалима Мевассерет‑Ціон, має дружину та трьох дітей.

«The Transformation of War» (1991)

«The Transformation of War» (1991) — невелика, але дуже впливова праця із сучасної військової думки британсько‑ізраїльського історика та теоретика війни Мартіна ван Кревельда (Martin van Creveld). У цій книзі автор кидає виклик традиційним уявленням про війну та пропонує радикально нове бачення, яке стало важливим внеском у розуміння зміни характеру збройних конфліктів у ХХ столітті і на початку ХХІ.

Основна ідея

На відміну від класичної школи військової стратегії (насамперед — Клаузевіца, для якого війна була раціональним продовженням політики), ван Кревельд стверджує, що сучасні війни втратили «традиційну логіку»: вони все рідше є конфліктами між державами, а частіше — між нетиповими акторами: партизанами, терористами, бандитами, релігійними і етнічними угрупованнями.

У його концепції відбувається фундаментальна зміна:

  • Старі державні армії й великі регулярні битви поступаються місцем низькоінтенсивним, розпорошеним конфліктам.
  • Класичне стратегічне мислення стає неадекватним для розуміння та управління такими війнами.
  • Замість масових армій важливішими стають нерегулярні сили, місцеві лояльності, ідеологія та мережеві структури.

Структура та зміст книги

Хоч книга й не надто велика (приблизно 250–270 сторінок), її зміст можна коротко окреслити такими тезами:

1. Крах державної монополії на насильство

Ван Кревельд вважає, що держава більше не має монополії на організовану силу — цей простір розмивається в умовах поширення нерегулярних груп і «нових війн».

2. Війна втрачає політичну раціональність

Війни майбутнього не завжди мають чітко визначені політичні цілі чи логіку державного інтересу — вони часто є результатом ідейних, культурних чи ідентичнісних конфліктів.

3. Від традиційних армій — до нерегулярних бойових одиниць

Конфлікти ХХ та ХХІ століть (В’єтнам, Афганістан, Ліван тощо) демонструють, що регулярні війська часто безпорадні перед мобільними нерегулярними групами.

4. Технологічні та тактичні зрушення

Автор припускає, що традиційні високотехнологічні озброєння можуть стати менш важливими, тоді як простішими або нетрадиційними засобами (наприклад, вибухівкою, дрібними групами, гібридними тактиками) буде визначатися обличчя воєн.

Чому книга стала впливовою

«The Transformation of War» часто називають одним із найрадикальніших переосмислень війни після Клаузевіца. Дехто навіть оцінював її як найрадикальніше переосмислення збройного конфлікту з часів «Про війну» самого Клаузевіца.

Хоча книга має певну критику (наприклад, щодо структури або деяких історичних аргументів), саме сміливий переогляд основних засад військової думки зробив її фундаментальною роботою для дослідників сучасних конфліктів, теоретиків безпеки та стратегічних практиків.

У сучасному контексті

Хоча ван Кревельд писав наприкінці ХХ століття, його ідеї про розмивання меж між війною та миром, втрату державного контролю над насильством та зростання ролі нерегулярних акторів виглядають особливо актуальними сьогодні в умовах гібридних конфліктів і нерегулярних війн XXI століття. Сучасні дослідження зміни характеру війни також розглядають аналогічні тенденції — від втрати чіткого фронту до появи нових форм інформаційних, технологічних та мережевих конфліктів.

«The Transformation of War» — це не просто історичний огляд конфліктів, а книга‑виклик традиційним уявленням про війну. Автор пропонує бачення, де війна перестає бути суто державним інструментом політики, стає менш раціональною, менш передбачуваною і значно більш розпорошеною. Для тих, хто цікавиться еволюцією військової думки, сучасними конфліктами та безпековою теорією, ця праця залишається одним із ключових текстів.

«Command in War» (1985)

«Command in War» (1985) — фундаментальна праця британсько‑ізраїльського військового історика та теоретика Мартіна ван Кревельда (Martin van Creveld), присвячена сутності, розвитку та проблематиці командування у війні від античності до другої половини ХХ століття. Це перше системне дослідження, що розглядає саме природу командування, а не лише тактику чи стратегію битв.

Основна ідея книги

На відміну від традиційних праць, що описують воєнні кампанії, великих полководців чи загальні стратегії, «Command in War» аналізує безпосередньо саму функцію командування — як і чому вона змінювалася протягом двох тисяч років, які фактори робили командування ефективним або ні, та як технології, організація та людський фактор впливали на прийняття рішень у бойових умовах.

Що саме розглядає автор

Історична еволюція командування

Ван Кревельд простежує, як змінювалися засоби і способи командування:

  • Від давньогрецьких армій, де командири нерідко діяли в умовах обмеженої інформації,
  • До Наполеонівських війн, коли з’явилися сучасні штаби й адміністративні структури,
  • Через прусську модернізацію військ Мольтке,
  • До машинної війни ХХ століття, включно з воєнними кампаніями на Близькому Сході та у В’єтнамі.

Цей історичний аналіз допомагає зрозуміти, що командування — це не лише авторитет полководця, а сукупність знань, організаційних структур, засобів зв’язку, логістики та здатності діяти в обмежених умовах невизначеності.

Основні теми та тези

Природа командування

Ван Кревельд розглядає командування як комплекс проблем, що включають:

  • Організацію штабу та адміністрацію,
  • Засоби зв’язку та комунікацію,
  • Технічні засоби (від телеграфу до радіо і гелікоптерів),
  • Зброю та логістику,
  • Взаємозв’язок між цими елементами і загальними цілями стратегії.

Технології — не панацея

Автор доводить, що технічні інновації не автоматично роблять командування кращим. Наприклад:

  • Залізниця, телеграф, радіо, танки чи гелікоптери давали нові тактичні можливості — але водночас створювали нові обмеження та складнощі.
  • Найскладнішим завданням для командувача залишалося отримання достовірної інформації про власні та ворожі сили, а також умови навколишнього середовища.

Прагнення до впевненості

Ван Кревельд робить одну з ключових тез: командування завжди бореться з невизначеністю. Командир прагне:

  • Визначити стан і наміри ворога,
  • Усвідомити обстановку (погодні умови, рельєф, ризики хімічної чи радіаційної загрози тощо),
  • Знати стан власних сил.

Ця постійна «полювання за впевненістю» є серцевиною командування у війні.

Командувати — це вирішувати

Книга показує, що успіх або невдача командувача залежить не тільки від його сміливості чи тактичних кроків, а від того, наскільки він (і його штаб) здатні інтерпретувати доступну інформацію, адаптуватися і організувати контроль над своїми силами у постійному хаосі конфлікту.

Основні приклади

Для ілюстрації своїх ідей автор аналізує конкретні історичні кампанії:

  • Наполеон у битві при Єні — як тактичне мислення змінило природу командування;
  • Прусські війни Мольтке — організація штабів та централізація інформації;
  • Арабсько‑ізраїльська війна 1973 року — проблеми сучасної комунікації;
  • Війна у В’єтнамі — зростання інформаційного навантаження та складність адаптації.

«Command in War» — це класичний текст про те, як розвивалося мистецтво командування у війні від античності до сучасності.
Це не лише історичний нарис, а й практичний аналіз, який показує:

  • Командування — не просто авторитет чи накази.
  • Це складна система прийняття рішень у невизначених умовах.
  • Технології роблять можливим більше — але не завжди роблять краще.
  • Командир завжди шукає впевненість серед хаосу.

Ця книга буде особливо корисна тим, хто цікавиться військовою історією, теорією військового мистецтва, організацією та процесами прийняття рішень у бойових умовах.

«Supplying War: Logistics from Wallenstein to Patton» (1977/2004)

«Supplying War: Logistics from Wallenstein to Patton» (1977/2004) — класичний і справді фундаментальний текст британсько‑ізраїльського військового історика Мартіна ван Кревельда (Martin van Creveld), присвячений логістиці у війні — її розвитку, ролі та впливу на хід воєнної історії від початку ранньомодерної доби до Другої світової.

Що це за книга

На відміну від традиційної військової історії, яка зосереджена на стратегії, тактиці чи полководцях, «Supplying War» розглядає саме логістику — «залізобетонну основу» війни: як армії отримували їжу, зброю, обладнання, як рухалися, як організовували адміністрацію та транспорт — тобто все те, що дозволяє війні тривати і виграватися.

Автор використовує великий масив раніше невикористаних і рідко цитованих джерел, щоб поставити логістику не як другорядну тему, а як центральну у військових конфліктах.

Основна ідея

Ван Кревельд показує, що:

  • Без логістики неможлива жодна армія: незалежно від того, наскільки талановитий полководець чи технічно оснащена армія, без ефективного постачання харчів, боєприпасів, транспорту та адміністрації війна неминуче зазнає поразки.
  • Логістика формує хід історії: від успіхів і поразок Наполеона до кампаній Першої та Другої світових воєн, система постачання могла стати вирішальним фактором — іноді важливішим, ніж саме бойове мистецтво.

Структура книги (коротко)

Книга побудована хронологічно й тематично — ван Кревельд розглядає ключові етапи еволюції логістики у війнах Європи:

1. Передісторія і «військова революція»

Автор починає з періоду XVI–XVII століть, коли європейські армії суттєво зросли, а потреба в організованому постачанні стала критичною. Ці зміни стали справжньою «логістичною революцією».

2. Армія не живе без постачання

Знаменита теза: «Армія марширує на своєму шлунку» — ван Кревельд показує, як забезпечення харчів, кормів для тварин та боєприпасів було ключовим у кампаніях від Наполеона до Першої світової.

3. Нові транспортні системи

З появою залізниць і механізованого транспорту з’явилися нові можливості — і нові проблеми. Наприклад, ван Кревельд аналізує роль залізниць у війнах XIX століття і як вони вплинули на перемоги чи поразки.

4. Логістика великих воєн ХХ століття

Автор детально розглядає приклади з Першої та Другої світових, зокрема логістику кампаній Вермахту у Східній Європі, Африці, Північній Африці та операцій союзників після Нормандії.

5. Логістика як перспектива

Заключний розділ підводить підсумок і дає аналітичний погляд на логістику як фундаментальну основу військового мистецтва, що має прямий вплив на можливості армії виграти війну.

Основні тези

  • Логістика — це не «справа тилу», а ядро війни. Організація постачання часто була вирішальним фактором, а не лише тактика чи стратегія.
  • Військова історія без логістики — неповна. Звичайні підходи, що фокусуються на битвах і полководцях, пропускають найважливіше: що армія робить, коли не воює, але мусить жити, рухатися і боротися.
  • Транспорт і адміністрація формують ефективність армій. Залізниці, вантажні шляхи, склади, адміністративне планування — усе це впливає на те, чи здатна армія провести тривалу кампанію.

Чому книга важлива

  • Це класика військової логістики. Текст часто рекомендований військовими аналітиками та служить базою для розуміння логістичних проблем у великомасштабних війнах.
  • Він змінює підхід до воєнної історії, змушуючи читача думати не лише про битви, а й про те, як армія виживає і продовжує рух за їх межами.
  • У другому виданні автор додає погляд на роль логістики в сучасних високотехнологічних конфліктах, що робить книгу корисною і для розуміння ХХІ століття.

«Supplying War» — це не просто історія постачання військ, а глибокий аналіз тих «невидимих механізмів», без яких жодна війна не може бути виграна.
Книга розкриває логістику як внутрішнє серце війни, що визначає тривалість кампаній, темпи наступу, можливість стратегічних маневрів і загальний успіх армій.

«The Sword and the Olive: A Critical History of the Israeli Defense Force»

«The Sword and the Olive: A Critical History of the Israeli Defense Force» — критичний історичний аналіз ізраїльської оборонної армії (IDF) від одного з провідних військових мислителів і істориків XX–XXI століть — Мартіна ван Кревельда (Martin van Creveld). Ця книга не просто «історія армії», а системний розгляд розвитку, успіхів і суперечностей ізраїльського війська, а також його місця в громадському, політичному та моральному житті Ізраїлю й регіону.

Що це за книга

«The Sword and the Olive» — це історія ізраїльської оборонної армії від перших загонів на початку ХХ століття до сучасності, написана живою, критичною мовою, з глибоким аналізом як бойових дій, так і політичних, етичних та культурних аспектів армійського життя. Автор поєднує сюжетний виклад подій, портрети військових і політичних лідерів, обговорення тактики й таємних операцій, а також важливі роздуми над майбутнім і роллю армії в суспільстві.

Основні ідеї та теми

1. Виникнення та еволюція IDF

Книга починається з опису ранніх єврейських загонів самооборони — таких як Hashomer та Haganah, — і показує, як вони поступово перетворилися на регулярні війська майбутньої держави Ізраїль. Цей шлях від хаотичних дружин до потужної армії є центральною ниткою твору.

2. Міфи vs. реалії

Ван Кревельд розвінчує поширені міфи про IDF — наприклад, ідею про те, що чоловіки і жінки в ізраїльській армії завжди рівні за ставленням і функціями. Він аналізує, як реальна практика відрізнялася від офіційних наративів, і як це впливало на моральний дух, управління та суспільну легітимацію армії.

3. Поразки і їх наслідки

Автор приділяє значну увагу проблемам та невдачам, як-от Ліванська кампанія 1982 року, яку він описує як «ізраїльський В’єтнам» — тобто ситуацію, де потужна армія боролася з значно слабшим ворогом і зазнала стратегічних і моральних утрат. Саме такі приклади дають підстави переосмислити традиційний образ IDF як завжди успішної «оборонної машини».

4. Політичний та етичний вимір

Книга не обмежується сухим військовим аналізом: вона також звертається до глибших політичних і етичних проблем, які формували IDF як частину ізраїльської держави і суспільства. Ван Кревельд розглядає, як суперечності між безпековими цілями, правами людини та політичними рішеннями впливали на армію та саму націю.

5. Персонажі й лідери

Книга включає яскраві портрети ключових фігур — від командирів до політичних лідерів (Моше Даяна, Аріеля Шарона, Іцхака Рабіна та інших), пояснюючи, як їхні рішення та характери впливали на розвиток армії.

Стиль і підхід автора

Ван Кревельд у цій книзі вирізняється:

  • критичністю та невігідністю до ортодоксальних військових міфів,
  • поєднанням наукового аналізу з оповідною силою,
  • увагою до контексту — політичного, морального та культурного,
  • готовністю не лише описувати, а й ставити складні запитання про армію, яку багато хто сприймає як бездоганну.

Значення книги

«The Sword and the Olive» — це не просто історія армії, а критичний діалог із її роллю у суспільстві та історії.
Книга цінна тим, що:

  • піднімає питання про природу військової сили та її моральні межі,
  • показує, як армія формується не лише бойовими подвигами, а й політичними рішеннями, культурними цінностями й внутрішніми суперечностями,
  • дає повнішу картину IDF — як інституції, яка впливала на формування Ізраїлю та сучасного Близького Сходу.

«The Sword and the Olive» — це класичний критичний текст про історію і сутність Ізраїльської оборонної армії, що поєднує:

  • хронологічний огляд історії IDF,
  • критичний аналіз міфів і реалій,
  • глибокі роздуми про етичні, політичні та моральні аспекти військової сили,
  • портрети ключових лідерів і їхній вплив на армію та націю.

Ця праця буде корисна всім, хто цікавиться військовою історією, ізраїльською політикою, конфліктологією та питаннями воєнної етики в сучасному світі.

«The Rise and Decline of the State» (1999) — фундаментальна праця військового історика та політолога Мартіна ван Кревельда (Martin van Creveld), яка пропонує широкомасштабний погляд на історію держави як політичної організації й показує, чому саме держава виникла, як вона еволюціонувала, стала домінуючою формою влади — і чому сьогодні переживає кризу та зниження свого значення.

Основна ідея

Автор починає з того, що держава — не вічна, а історично специфічна форма політичної організації, яка виникла у певний період і за певних обставин, а не була природною чи логічною кульмінацією усіх суспільних форм. Ван Кревельд простежує її шлях від ранніх політичних структур до найпотужнішої інституції Нового часу, а потім — до сучасного етапу, коли роль держави починає слабшати під тиском внутрішніх і зовнішніх змін.

Структура та зміст книги

Книга умовно поділена на кілька великих розділів, кожен з яких розкриває важливі етапи в історії державності:

1. Передісторія держави

Автор розглядає початкові форми організації людей — від племен без централізованого управління до перших міст‑держав і імперій, показуючи, що держава є лише одним із способів соціальної координації, а не єдино можливою формою.

2. Становлення держави (1300–1648)

Від середньовіччя до закінчення Вестфальської війни держава поступово бере гору над іншими політичними організаціями (церквою, феодалами, містами), формуючи монархічну владу та монополію на примус.

3. Держава як інструмент і ідеал (1648–1945)

У новий період держава стає не лише механізмом управління, але й ідеалом цивілізації, здатним координувати бюрократію, військову силу, економіку та соціальну сферу. Саме в цей час відбувається концентрація влади, розвиток інфраструктури, централізація податків і військової сили.

4. Світове поширення держави

Після XVIII століття концепція держави як універсальної форми влади поширюється з Європи на весь світ — у Азію, Африку, Латинську Америку та інші регіони. При цьому різні країни адаптують цю модель залежно від власної історії та обставин.

5. Спад держави (1975–…)

Ван Кревельд робить, мабуть, найсміливіший висновок: держава розпочинає період занепаду. Це не означає, що вона зникне, але її монополія на управління, законодавство, безпеку та економіку підривається цілим рядом факторів:

  • занепад традиційних міждержавних війн,
  • перехід частини функцій до наднаціональних утворень та ринкових структур,
  • критика і втрата довіри громадян до влади,
  • глобалізація технологій, грошей та інформації, які розмивають кордони й контроль держави.

Головні тези книги

Держава — це не природна постійна сутність

Ван Кревельд підкреслює, що держава виникла в певну історичну епоху, а не зумовлена якоюсь абсолютною логікою. Вона залежала від потреб ведення війни, організації суспільства, розвитку технологій і економічних умов.

Військові потреби стимулювали появу держави

Автор стверджує, що саме здатність вести війни вимагала централізації податків, бюрократії і монополії на насильство — і це стало основою для формування сучасної держави.

Держава переживає кризу легітимності та ефективності

У XX–XXI століттях держава перестає бути безапеляційним авторитетом: громадяни втрачають до неї довіру, частина функцій передається міжнародним організаціям, а глобальні процеси — ринкам і технологічним платформам — обмежують її контроль.

Чому ця книга важлива

  • Це найповніша синтетична історія держави, що поєднує політичну, соціальну, економічну та військову перспективи.
  • Ван Кревельд пропонує не лише опис історії, а й теоретичну інтерпретацію природи державної влади та її обмежень.
  • Книга має важливі висновки для розуміння сучасних змін у міжнародних відносинах, глобалізації та ролі держав у XXI столітті.

«The Rise and Decline of the State» — це класичний широкий огляд історії та природи держави як політичного феномену, де ван Кревельд показує:

  • як держава виникла, утвердилася та стала домінуючою формою влади,
  • чому саме її розвиток був тісно пов’язаний із війнами, бюрократією, економічною організацією та централізацією контролю,
  • і чому сьогодні держава переживає еру зниження своєї абсолютної ролі у світі.

Ця праця буде цікавою для тих, хто цікавиться політологією, історією, соціальними змінами та глобальною політикою.