Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci; 15 квітня 1452 — 2 травня 1519) — італійський художник, вчений, винахідник, інженер, анатом, архітектор і універсальний мислитель епохи Відродження, символ «універсальної людини». Його творчість і наукові ідеї мали величезний вплив на мистецтво, науку та техніку.
Життя і походження
Леонардо народився 15 квітня 1452 року в Анкіано, поблизу міста Вінчі (Флорентійська республіка, Італія). Його повне ім’я — Leonardo di ser Piero da Vinci. Батько, Сер П’єро да Вінчі, був нотаріусом і землевласником, а матір’ю вважають Катерину ді Мео Ліппі. Леонардо народився позашлюбно і мав багато зведених братів та сестер.
Освіта і формування
Леонардо отримав базові знання читання, письма й арифметики, але згодом самостійно опанував латину, математику та природничі науки. Вже в юності проявив здібності до малювання та спостереження за природою. Його майстерня стала центром експериментів у мистецтві та науці.
Художня кар’єра
Перші роботи: перший відомий малюнок — «Пейзаж долини Арно» (1473).
Міланський період (1480–1490‑і): створення «Таємної вечері» — фрески з глибоким психологізмом.
Флоренція та пізній період: близько 1503 року написав портрет «Мона Ліза», який став символом світового мистецтва. Продовжував працювати у Флоренції та Римі, створюючи картини, ескізи та наукові записи.
Наукові й технічні дослідження
Леонардо досліджував анатомію людини, проводячи розтини і створюючи точні зображення органів, м’язів та кісток. Він розробив креслення літальних апаратів, механізмів, мостів, бойових машин та планів міст із системами водопостачання. Поєднував мистецтво з науковим спостереженням, вважаючи знання природи ключем до істини.
Основні твори
Живопис:
- «Мона Ліза» — символ Відродження.
- «Таємна вечеря» — психологічно насичена фреска.
- «Свята Анна з Марією та Ісусом», «Іоанн Хреститель» та інші.
Драматичні малюнки:
- «Вітрувіанська людина» — символ пропорцій людського тіла й гармонії.
Особисте життя й характер
Леонардо ніколи не одружувався і не мав дітей. Був учителем і наставником кількох учнів, серед яких Франческо Мельці. Відомий допитливістю, любов’ю до природи, винаходами та точними спостереженнями.
Останні роки та смерть
У 1516 році король Франції Франциск I запросив Леонардо до Франції як придворного художника, інженера та архітектора. Він прожив останні роки в замку Кло‑Люсе поблизу Амбуаза та помер 2 травня 1519 року у віці 67 років.
Спадок
Леонардо да Вінчі залишив величезну спадщину: витончені живописні твори, анатомічні записи, проєкти машин, що випередили свою епоху, і філософські ідеї про єдність мистецтва і науки. Його роботи надихають мистецтво, науку й інженерію до сьогодні.