«Шквал» (ВА-111 «Шквал») — радянська надшвидкісна ракета-торпеда (суперкавітаційна торпеда), розроблена у 1960–1970-х роках для ураження підводних і надводних цілей. Вона стала одним із найоригінальніших видів морського озброєння, оскільки використовує принцип суперкавітації, що дозволяє рухатися під водою зі швидкістю понад 200 вузлів (понад 370 км/год). Завдяки цій технології «Шквал» вважається однією з найшвидших підводних торпед у світі.
Загальна характеристика
«Шквал» — це ракето-торпеда, яка поєднує принципи ракетного руху та торпедної зброї.
Основні особливості:
- рухається під водою за допомогою твердопаливного ракетного двигуна;
- створює навколо корпусу кавітуючу газову порожнину (бульбашку пари);
- значно зменшує гідродинамічний опір води;
- розвиває швидкість у кілька разів більшу за звичайні торпеди.
Традиційні торпеди рухаються за допомогою гвинтів або водометів, тоді як «Шквал» фактично є ракетним апаратом, що рухається під водою.
Історія створення
Розробка ракето-торпеди розпочалася в 1960 році за постановою Ради Міністрів СРСР. Головним виконавцем проекту став науково-дослідний інститут НДІ-24 (пізніше підприємство «Регіон»).
Етапи створення:
- 1960 рік — початок розробки концепції надшвидкісної торпеди;
- 1963 рік — затвердження ескізного проекту;
- 1970-ті роки — випробування експериментальних моделей;
- 1977 рік — прийняття на озброєння Військово-морського флоту СРСР.
Створення «Шквала» стало важливим технологічним проривом у військово-морській галузі, оскільки до цього вважалося, що такі швидкості під водою технічно неможливі.
Принцип суперкавітації
Основою роботи «Шквала» є явище суперкавітації.
Кавітація — це процес утворення бульбашок пари у рідині під час швидкого руху тіла. У «Шквалі» цей ефект використовується спеціально:
- у носовій частині торпеди створюється газова порожнина;
- ракета рухається всередині цієї порожнини;
- корпус практично не контактує з водою.
Завдяки цьому різко зменшується опір, що дозволяє досягати надзвичайно високої швидкості.
Недоліком є сильний шум і обмежені можливості наведення, оскільки сенсори майже не працюють у такому режимі.
Конструкція
Ракето-торпеда складається з кількох основних частин:
- носовий кавітатор (створює газову бульбашку);
- ракетний двигун на твердому паливі;
- бойова частина;
- система керування;
- стабілізуючі рулі.
Пуск здійснюється зі стандартних торпедних апаратів калібру 533 мм, встановлених на підводних човнах або кораблях.
Тактико-технічні характеристики
Основні характеристики базової моделі ВА-111:
- довжина — приблизно 8,2 м
- діаметр — 533 мм
- маса — близько 2700 кг
- маса бойової частини — приблизно 210 кг
- швидкість — понад 200 вузлів (370 км/год)
- дальність — близько 7 км (у модернізованих версіях до 11–13 км)
У деяких версіях передбачалася можливість оснащення ядерною бойовою частиною.
Модифікації
З часом було створено кілька модифікацій ракето-торпеди:
М-4
Перша експериментальна модель, створена на початку розробки.
М-5
Серійна версія, прийнята на озброєння у 1977 році.
«Шквал-Е»
Експортна модифікація, представлена у 1990-х роках. Вона мала збільшену дальність і швидкість.
«Шквал-2»
Модернізований варіант з покращеними характеристиками.
Бойове застосування
Основне призначення «Шквала»:
- знищення підводних човнів противника
- ураження надводних кораблів
- швидкий удар по цілях на короткій дистанції
Завдяки великій швидкості торпеда майже не залишає часу на реакцію для противника.
Однак через обмежене наведення «Шквал» здебільшого застосовується на невеликій дистанції і по відомій цілі.
Носії
Ракета-торпеда запускалася зі стандартних торпедних апаратів підводних човнів калібру 533 мм.
Серед потенційних носіїв:
- атомні підводні човни СРСР і Росії
- деякі модернізовані надводні кораблі
Значення у військовій історії
«Шквал» став одним із найбільш революційних проектів у сфері підводної зброї.
Його значення:
- продемонстрував можливість надшвидкого руху під водою
- започаткував дослідження суперкавітаційних апаратів
- значно вплинув на розвиток морських озброєнь
Деякі військові експерти називають появу «Шквала» революцією у підводній війні.
Аналоги і подальший розвиток
Технологія суперкавітації привернула увагу інших держав.
Дослідження подібних систем ведуть:
- США
- Німеччина
- Південна Корея
- Китай
Проте радянська «Шквал» довгий час залишалася єдиною серійною суперкавітаційною торпедою у світі.
Цікаві факти
- «Шквал» є однією з найшвидших підводних зброї у світі
- швидкість торпеди у кілька разів перевищує швидкість звичайних торпед
- через величезний шум її часто використовують як швидку ударну зброю, а не як приховану
Значення для науки і техніки
Технології, створені під час розробки «Шквала», стали основою для:
- нових видів підводних апаратів
- досліджень у галузі гідродинаміки
- проектів високошвидкісних підводних транспортних систем
Таким чином ракето-торпеда «Шквал» є не лише військовим винаходом, а й важливим технологічним досягненням у сфері морської інженерії.