Соціальні конфлікти рідко є просто боротьбою людей.
Частіше це конфлікт середовищ.

У нашому містечку була площа, на якій стояли дві лавки.

Одна — під старим дубом.

Інша — біля кам’яної стіни, де завжди було тепло від сонця.

Люди, які сиділи під дубом, казали:

— Тут найкраще місце. Тут є тінь, спокій і вітер.

Люди біля стіни відповідали:

— Ні. Найкраще місце там, де тепло, світло і сухо.

Вони сперечалися роками.

Одні називали інших байдужими.

Інші вважали перших нерозумними.

Ніхто не помічав, що вони просто жили в різних умовах.

Одного дня старий садівник, який доглядав площу, пересунув лавки.

Він поставив їх так, щоб частина кожної потрапляла і в тінь, і на сонце.

Люди здивувалися.

— Чому ми стільки років не могли домовитися?

Старий відповів:

— Бо ви думали, що сперечаєтеся один з одним.

А ви сперечалися з різними світами.

Люди часто дивляться на конфлікти й бачать лише обличчя.

Вони шукають винного.

Характер.

Намір.

Погану волю.

Але за кожною людиною стоїть середовище, яке її сформувало.

Досвід.

Правила.

Страхи.

Можливості.

Те, що для одного є очевидною істиною, для іншого може здаватися загрозою.

Не тому, що хтось обов’язково бреше.

А тому, що вони дивляться з різних берегів однієї річки.

Старий садівник казав:

— Дерева не сперечаються, чому одне росте вище за інше.

Вони просто мають різний ґрунт.

Так само і люди.

Той, хто виріс серед нестачі, може бачити небезпеку там, де інший бачить можливість.

Той, хто жив у стабільності, може не розуміти страху того, хто знав лише зміни.

Той, хто мав владу, і той, хто відчував її тягар, часто описують одну подію різними мовами.

Іноді конфлікт починається не через те, що люди ненавидять одне одного.

А через те, що їхні реальності несумісні.

Вони говорять різними правилами.

Вони мають різні уявлення про ризик.

Вони захищають різні речі.

Коли два середовища зустрічаються, вони створюють напругу.

Як тепле повітря зустрічається з холодним.

Не тому, що повітря має особисту ворожість.

А тому, що різниця створює рух.

Одного разу хлопчик запитав садівника:

— То хто ж має рацію у конфлікті?

Старий подивився на два дерева, які росли поруч.

— Спочатку потрібно зрозуміти, з якого ґрунту кожне виросло.

Тоді стане зрозуміло, чому воно тягнеться саме в цей бік.

Бо найважче в конфлікті — не знайти переможця.

Найважче побачити систему, яка зробила перемогу єдиним способом порозуміння.

Соціальні конфлікти рідко є лише боротьбою людей.

Частіше це зустріч різних середовищ, які вперше опинилися в одному просторі.

І мудрість починається там, де ми перестаємо питати:

«Хто з них поганий?»

і починаємо питати:

«Які світи привели їх сюди?»