Історія відновлення болота Сира Погоня на Поліссі і погляд на водно-болотні угіддя як на один із ключових щитів проти змін клімату і навіть проти війни. Болота — це природний кордон, що утримує воду, сповільнює наступ ворожих армій, захищає клімат і дарує людям рідкісний спокій.
Сира Погоня
Сира Погоня — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні, створений у 1984 році. Розташовувався на північ від села Єльне в межах Рокитнівського району Рівненської області. Заказник охоплював частину великого болотного масиву Кремінне й мав площу 13 635 гектарів. Територія вирізнялася значним природоохоронним значенням завдяки унікальним болотним екосистемам, рідкісним видам рослин і важливій ролі у підтриманні водного режиму регіону.
Розташування та територія
До складу заказника входили території Рокитнівського району, зокрема:
- Рокитнівський лісгоспзаг площею 8403 га:
- Березівське лісництво — квартали 14, 15, 21–23, 32–35, 41, 45–49, 51, 52, 55–68;
- Глиннівське лісництво — квартали 4–24, 27, 28, 32, 33.
- Радгосп «Томашгородський» — 917 га;
- Радгосп «Старосільський» — 2840 га;
- Радгосп «Березівський» — 1475 га.
Територія заказника охоплювала частину болотного масиву Кремінне — одного з найбільших болотних комплексів Українського Полісся.
Природні умови та рослинність
У рослинному покриві переважали оліготрофні болотні угруповання. На підвищених ділянках були поширені сосново-чагарниково-сфагнові ценози, тоді як у перезволожених місцях формувалися осоково-сфагнові та шейхцерієво-сфагнові угруповання.
На території заказника зростали рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України, серед яких:
- хамедафна чашечкова;
- журавлина дрібноплода;
- росичка англійська;
- росичка проміжна.
Болотні екосистеми заказника характеризувалися високим ступенем природності та були важливими для збереження типових поліських ландшафтів.
Тваринний світ
Фауна заказника була представлена характерними для Полісся видами. Серед ссавців тут мешкали:
- лосі;
- лисиці;
- дикі свині;
- куниці;
- зайці;
- віверки;
- бобри;
- видри.
Також траплялися рисі та вовки. Із плазунів поширеною була гадюка звичайна.
Екологічне значення
Територія заказника виконувала важливі природоохоронні та екологічні функції. Болота масиву Кремінне регулювали водний режим прилеглих територій, сприяли накопиченню й утриманню вологи, впливали на формування місцевого мікроклімату та забезпечували умови для існування багатьох рідкісних видів рослин і тварин.
Указом Президента України № 356/99 від 3 квітня 1999 року територію заказника було включено до складу Рівненський природний заповідник. Після цього Сира Погоня припинила існування як окремий природоохоронний об’єкт.