Тсуга (Tsuga (Endl.) Carrière) — рід вічнозелених хвойних дерев родини Соснові (Pinaceae), поширених у помірних районах Північної Америки та Східної Азії. Представники роду відомі своєю довговічністю, високою тіньовитривалістю, декоративністю та цінною деревиною. Англійська назва hemlock («гемлок») виникла через схожість запаху хвої з отруйною трав’янистою рослиною болиголовом (Conium maculatum), однак тсуга не є отруйною.

Таксономічне положення

  • Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
  • Царство: Рослини (Plantae)
  • Відділ: Хвойні (Pinophyta)
  • Клас: Хвойні (Pinopsida)
  • Порядок: Сосноподібні (Pinales)
  • Родина: Соснові (Pinaceae)
  • Рід: Тсуга (Tsuga)

Походження назви

Наукова назва Tsuga походить від японського слова ツガ (цуга), яким називають один із місцевих видів — японську тсугу (Tsuga sieboldii). Назву роду офіційно закріпив французький ботанік Елі-Абель Карр’єр у 1855 році.

Історія еволюції

Викопні рештки тсуги відомі з відкладів ранньої крейди Китаю. Пилок цього роду знайдено у відкладах пізньої крейди віком близько 90 млн років. Найбільшого поширення тсуги набули в кайнозойську еру. У Європі рід існував до середнього плейстоцену, але зник під час четвертинних зледенінь. Сучасні молекулярно-генетичні дослідження свідчать, що рід, імовірно, виник у Північній Америці, а пізніше поширився до Азії через Беринговий суходільний міст.

Поширення

Природний ареал охоплює:

  • східну та західну частини Північної Америки;
  • Гімалаї;
  • Китай;
  • Тайвань;
  • Японію;
  • Корейський півострів.

Тсуги ростуть переважно у прохолодному вологому кліматі, в гірських та рівнинних хвойних лісах із великою кількістю опадів. Вони погано переносять тривалу посуху, але добре витримують сильні морози та значні снігопади.

Ботанічний опис

Тсуги — дерева середніх або великих розмірів заввишки від 10 до 60 м, іноді до 75 м.

Основні морфологічні особливості:

  • крона конічна або ширококонічна;
  • верхівковий пагін часто звисає;
  • кора сіра або червонувато-коричнева, з віком стає товстою і глибоко розтріскується;
  • гілки горизонтальні, з пониклими кінцями;
  • хвоя плоска, м’яка, довжиною 5–35 мм, розміщена спірально, але завдяки скрученим черешкам лежить майже в одній площині;
  • нижній бік хвої має дві характерні білі смуги продихів;
  • шишки дрібні (1,5–3,5 см), яйцеподібні, звисаючі, дозрівають за один сезон;
  • насіння дрібне, крилате, поширюється вітром.

Біологічні особливості

Тсуга належить до найбільш тіньовитривалих хвойних дерев світу. Молоді рослини можуть роками розвиватися під пологом густого лісу.

Особливості біології:

  • повільний ріст у молодому віці;
  • тривалість життя окремих дерев перевищує 600–800 років;
  • переважно насіннєве розмноження;
  • окремі види можуть розмножуватися живцюванням;
  • добре росте на кислих, добре зволожених ґрунтах;
  • чутлива до спеки та нестачі вологи.

Види

Систематика роду залишається предметом досліджень. Залежно від класифікації визнають від 8 до 10 сучасних видів.

Основні види:

  • Tsuga canadensis — тсуга канадська;
  • Tsuga caroliniana — тсуга каролінська;
  • Tsuga heterophylla — тсуга західна;
  • Tsuga mertensiana — тсуга гірська;
  • Tsuga chinensis — тсуга китайська;
  • Tsuga diversifolia — тсуга різнолиста;
  • Tsuga dumosa — тсуга гімалайська;
  • Tsuga forrestii — тсуга Форреста;
  • Tsuga ulleungensis — тсуга Уллиндо (описана у 2017 році).

Екологія

Тсуги формують важливі лісові екосистеми, забезпечуючи:

  • стабільний мікроклімат;
  • захист ґрунтів від ерозії;
  • середовище існування численних видів птахів, ссавців і безхребетних;
  • підтримання водного режиму гірських територій.

Насіння споживають дрібні гризуни та птахи, а молоді пагони можуть пошкоджувати олені.

Шкідники та хвороби

Найнебезпечнішим шкідником є гемлокова попелиця (Adelges tsugae), завезена зі Східної Азії до Північної Америки. Вона спричинила масове всихання східних популяцій тсуги, особливо канадської та каролінської.

Також дерева уражуються:

  • трутовими грибами;
  • кореневими гнилями;
  • лускокрилими шкідниками;
  • грибами роду Armillaria.

Господарське значення

Деревина тсуги широко використовується у лісовій промисловості.

Основні напрями використання:

  • будівельна деревина;
  • виробництво пиломатеріалів;
  • целюлозно-паперова промисловість;
  • виготовлення тари;
  • столярні вироби;
  • дублення шкір (кора багата на дубильні речовини).

Деревина характеризується малою щільністю, доброю міцністю відносно ваги та легко піддається механічній обробці, хоча має невисоку природну стійкість до гниття.

Використання в озелененні

Завдяки густій кроні та витонченим звисаючим гілкам тсуга є популярною декоративною рослиною.

Її застосовують:

  • у парках;
  • ботанічних садах;
  • дендропарках;
  • приватних садах;
  • для створення живоплотів;
  • у японських садах.

Виведено десятки декоративних сортів із карликовою, плакучою, кулястою або колоноподібною формою крони.

Вирощування

Для успішного вирощування тсуги необхідні:

  • родючі, слабокислі ґрунти;
  • постійна, але не надмірна вологість;
  • захист від сильного вітру;
  • півтінь або розсіяне освітлення;
  • прохолодний клімат.

Дорослі дерева погано переносять пересаджування через чутливу кореневу систему.

Значення для людини та природи

Тсуга є одним із найцінніших компонентів хвойних лісів помірної зони. Вона відіграє важливу роль у підтриманні біорізноманіття, регулюванні водного балансу та поглинанні вуглекислого газу. Завдяки декоративним властивостям і господарському значенню дерева цього роду широко культивуються далеко за межами природного ареалу. Водночас природні популяції окремих видів потребують охорони через вплив інвазійних шкідників, зміни клімату та вирубування лісів.

Дещо інше: