Ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica)

Ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall), також відомий як зелений ясен або червоний ясен, — листопадне дерево родини Маслинові (Oleaceae), природно поширене в Північній Америці. Завдяки швидкому росту, високій морозостійкості, витривалості до міських умов і здатності рости на різноманітних ґрунтах цей вид став одним із найпоширеніших декоративних і лісомеліоративних дерев у багатьох країнах світу. Водночас природні популяції виду нині перебувають під серйозною загрозою через поширення смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis), яка масово знищує ясени в Північній Америці та Європі.

Таксономія та номенклатура

Fraxinus pennsylvanica належить до роду Fraxinus, який об’єднує близько 45–65 видів листопадних дерев і кущів.

Таксономічне положення:

Царство: Plantae
Відділ: Magnoliophyta (Покритонасінні)
Клас: Magnoliopsida (Дводольні)
Порядок: Lamiales
Родина: Oleaceae (Маслинові)
Рід: Fraxinus
Вид: Fraxinus pennsylvanica

Вид був описаний американським ботаніком Гамфрі Маршаллом у 1785 році.

Видова назва pennsylvanica вказує на штат Пенсильванія, де дерево було вперше детально вивчене.

Поширені назви

Основні назви:

ясен пенсильванський;
зелений ясен;
червоний ясен;
Green Ash;
Red Ash;
Water Ash (у деяких регіонах).

Назва «зелений ясен» найчастіше використовується в англомовній літературі.

Поширення та ареал

Природний ареал охоплює значну частину Північної Америки.

Вид поширений:

у південній частині Канади;
від Нової Шотландії до Альберти;
у більшості штатів США;
від Атлантичного узбережжя до Скелястих гір;
від Міннесоти до Техасу;
від Флориди до Монтані.

Інтродукований у:

більшість країн Європи;
Україну;
Росію;
Казахстан;
Китай;
Японію;
Австралію;
Нову Зеландію.

У багатьох країнах Європи вид натуралізувався, а в окремих регіонах вважається потенційно інвазійним.

Середовище існування

У природі ясен пенсильванський росте:

у заплавних лісах;
на берегах річок;
біля озер;
у долинах струмків;
на вологих луках;
у листяних лісах.

Може рости на:

алювіальних ґрунтах;
суглинках;
піщаних ґрунтах;
чорноземах;
слабкозасолених ґрунтах.

Добре переносить як періодичне підтоплення, так і нетривалі посухи.

Морфологічний опис

Ясен пенсильванський — дерево середніх або великих розмірів.

Основні характеристики:

висота 15–25 м;
іноді до 30–35 м;
діаметр стовбура 50–90 см;
крона широка, округла або овальна;
стовбур прямий.

Тривалість життя зазвичай становить 100–150 років, окремі дерева можуть жити понад 200 років.

Кора

Кора:

сіра або сіро-коричнева;
у молодих дерев гладенька;
з віком стає товстою;
розтріскується на вузькі поздовжні гребені, які утворюють ромбоподібний малюнок.

Пагони та бруньки

Пагони:

сірувато-зелені або буро-зелені;
гладкі;
округлі.

Бруньки:

темно-коричневі;
дрібні;
оксамитові;
супротивно розташовані.

На відміну від ясена звичайного (Fraxinus excelsior), бруньки не чорні.

Листя

Листки:

супротивні;
непарноперисті;
довжина 20–35 см;
складаються з 5–9 (іноді 11) листочків;
листочки яйцеподібно-ланцетні;
край пилчастий;
верхня поверхня темно-зелена;
нижня світліша, часто з легким опушенням уздовж жилок.

Восени листя набуває:

жовтого;
золотистого;
пурпурового;
бронзового забарвлення (залежно від сорту).

Квітки

Квітки:

дуже дрібні;
без пелюсток;
зеленуваті або пурпурові;
зібрані в невеликі пучки.

Запилення здійснюється вітром.

Цвітіння починається ранньою весною до розпускання листя.

Більшість дерев є дводомними, хоча трапляються полігамні особини.

Плоди

Плід — крилатка (самара).

Характеристика:

довжина 3–6 см;
вузька;
світло-коричнева;
насінина займає приблизно половину довжини плода.

Плоди часто залишаються на дереві протягом усієї зими.

Насіння

Насіння:

довгасте;
потребує холодної стратифікації;
проростає навесні.

Поширюється:

вітром;
водою.

Коренева система

Коренева система:

добре розгалужена;
потужна;
переважно поверхнева;
швидко освоює вологі ґрунти.

Дерево добре зміцнює береги водойм і схили.

Біологічні особливості

Ясен пенсильванський характеризується:

швидким ростом;
високою морозостійкістю;
доброю посухостійкістю;
стійкістю до короткочасних підтоплень;
світлолюбністю;
здатністю переносити забруднення повітря.

Вважається одним із найвитриваліших видів ясенів.

Життєвий цикл

Цвіте у квітні–травні.
Плоди дозрівають у вересні–жовтні.
Плодоношення починається приблизно у віці 10–20 років.
Максимальні темпи росту спостерігаються до 40–60 років.
Тривалість життя становить близько 150 років.

Екологічна роль

У природних екосистемах ясен пенсильванський:

стабілізує береги водойм;
захищає ґрунти від ерозії;
формує заплавні ліси;
забезпечує корм для птахів і ссавців;
створює місця гніздування багатьох видів птахів;
бере участь у підтриманні водного режиму заплав.

Насіння поїдають качки, фазани, дикі індики, білки, бурундуки та інші дрібні ссавці.

Господарське значення

Деревина ясена пенсильванського:

світло-кремова;
із жовтуватим або світло-коричневим ядром;
тверда;
міцна;
пружна;
добре піддається механічній обробці.

Щільність деревини у сухому стані становить приблизно 620–690 кг/м³.

Використовується для виготовлення:

меблів;
паркету;
спортивного інвентарю;
ручок інструментів;
сходів;
шпону;
фанери;
внутрішнього оздоблення;
дерев’яної тари.

Використання в озелененні

Ясен пенсильванський є одним із найпоширеніших паркових дерев у Північній Америці та багатьох країнах Європи.

Його висаджують:

у міських парках;
вздовж вулиць;
у скверах;
у полезахисних лісосмугах;
для закріплення берегів річок;
при рекультивації земель.

Популярність виду пояснюється його швидким ростом, морозостійкістю та здатністю переносити міські умови.

Шкідники та хвороби

Найнебезпечнішим шкідником є:

смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis).

Також дерево уражують:

грибні некрози;
кореневі гнилі;
борошниста роса;
попелиці;
листогризучі комахи;
бактеріальні захворювання.

Смарагдова вузькотіла златка за останні десятиліття знищила десятки мільйонів дерев цього виду в Північній Америці.

Загрози та охорона

Основними загрозами є:

поширення смарагдової вузькотілої златки;
зміна клімату;
осушення заплав;
вирубування природних лісів;
урбанізація.

Для збереження виду здійснюються:

моніторинг популяцій;
селекція стійких форм;
створення банків насіння;
біологічний контроль шкідників;
програми збереження генетичного різноманіття.

Цікаві факти

Ясен пенсильванський є одним із найпоширеніших видів ясенів у Північній Америці.
Завдяки швидкому росту його масово висаджували в містах протягом XX століття, однак через сприйнятливість до смарагдової вузькотілої златки нині багато міст переходять до більш різноманітного видового складу насаджень.
Вид добре переносить суворі морози до –40 °C, що дозволяє вирощувати його в регіонах із холодним кліматом.
В Україні ясен пенсильванський широко використовується в захисних лісосмугах, парках та придорожніх насадженнях і місцями натуралізувався.
Завдяки міцній і пружній деревині він залишається цінною породою для меблевої, столярної та спортивної промисловості, хоча доступність якісної сировини зменшується через масове ураження дерев шкідниками.