Араукарія (Araucaria Juss.) — рід вічнозелених хвойних дерев родини араукарієвих (Araucariaceae), який належить до найдавніших сучасних голонасінних рослин. Представники роду є реліктами мезозойської флори й часто називаються «живими викопними». Природний ареал охоплює Південну Америку, Австралію, Нову Гвінею, острів Норфолк і Нову Каледонію, де зосереджена найбільша різноманітність видів. Багато араукарій високо цінуються як декоративні, лісогосподарські та харчові рослини. Нині визнається близько 19 сучасних видів роду.
Таксономічне положення
Систематичне положення араукарії:
- Домен: Еукаріоти (Eukaryota);
- Царство: Рослини (Plantae);
- Відділ: Голонасінні (Pinophyta);
- Клас: Хвойні (Pinopsida);
- Порядок: Араукарієцвіті (Araucariales);
- Родина: Араукарієві (Araucariaceae);
- Рід: Araucaria Juss.
Рід був описаний французьким ботаніком Антуаном Лораном де Жюссьє у 1789 році. Назва походить від історичної області Арауканія в Чилі, де росте один із найвідоміших видів — Araucaria araucana.
Походження та еволюція
Араукарії є одними з найдавніших сучасних хвойних дерев. Викопні рештки представників родини відомі ще з тріасового періоду, а найбільшого поширення вони досягли протягом юрського та крейдового періодів, коли росли майже по всій Землі, включаючи території сучасної Північної півкулі.
Після глобальних кліматичних змін більшість видів зникла, а сучасні араукарії збереглися переважно в Південній півкулі. Через незначні морфологічні зміни за десятки мільйонів років їх часто називають «живими викопними».
Поширення
Природний ареал роду охоплює:
- центральне та південне Чилі;
- західну Аргентину;
- південну та південно-східну Бразилію;
- Парагвай;
- схід Австралії;
- Нову Гвінею;
- острів Норфолк;
- Нову Каледонію.
Найбільше різноманіття (13 із близько 19 сучасних видів) зосереджене в Новій Каледонії. Численні види інтродуковані в субтропічні та помірно теплі регіони світу як декоративні дерева.
Середовище існування
Араукарії ростуть:
- у гірських дощових лісах;
- у субтропічних лісах;
- на вулканічних ґрунтах;
- на узбережжях океану;
- у вологих тропічних лісах;
- на висотах від рівня моря до понад 2000 м.
Більшість видів потребує достатньої кількості опадів і добре дренованих ґрунтів.
Морфологічна характеристика
Араукарії — великі дерева заввишки від 20 до 70 метрів, окремі екземпляри можуть перевищувати 80 метрів.
Характерні ознаки:
- прямий масивний стовбур;
- правильна пірамідальна або зонтикоподібна крона;
- мутовчасте розташування гілок;
- товста смолиста кора;
- дуже довговічна деревина.
У молодому віці дерева мають майже ідеально симетричну конічну форму.
Листки
Листки значно різняться залежно від виду.
Вони можуть бути:
- голчастими;
- ланцетними;
- яйцеподібними;
- трикутними;
- широкими лускоподібними.
Для більшості видів характерні:
- жорсткість;
- товста кутикула;
- шкіряста поверхня;
- дуже повільне опадання.
Листя часто зберігається 10–15 років.
Коренева система
Коренева система добре розвинена.
У молодих рослин формується потужний стрижневий корінь, який із віком доповнюється численними бічними коренями. Це забезпечує високу стійкість до сильних вітрів.
Репродуктивна біологія
Серед араукарій трапляються:
- однодомні види;
- дводомні види.
Запилення здійснюється переважно вітром.
Чоловічі шишки:
- видовжені;
- циліндричні;
- містять численні пилкові мішечки.
Жіночі шишки:
- кулясті;
- великі;
- можуть досягати 35 см у діаметрі;
- маса окремих шишок перевищує 3 кг.
Дозрівання насіння триває приблизно два роки. Після достигання шишки розсипаються, звільняючи великі насінини.
Насіння
Насіння араукарій:
- велике;
- без крилець або з дуже редукованими крильцями;
- багате на крохмаль;
- містить значну кількість жирів і білків.
У кількох видів насіння є важливим традиційним продуктом харчування.
Основні види
Найвідомішими представниками роду є:
- Araucaria araucana — араукарія чилійська («мавпяче дерево»);
- Araucaria heterophylla — араукарія різнолиста (норфолкська сосна);
- Araucaria angustifolia — араукарія бразильська;
- Araucaria bidwillii — араукарія Бідвілла (бунья);
- Araucaria columnaris — араукарія колоноподібна;
- Araucaria cunninghamii — араукарія Каннінгема;
- Araucaria hunsteinii;
- Araucaria luxurians;
- Araucaria montana;
- Araucaria rulei;
- Araucaria subulata.
Тривалість життя
Більшість араукарій живе кілька сотень років.
Окремі дерева можуть досягати віку:
- 700 років;
- понад 1000 років (за окремими оцінками для чилійської араукарії).
Господарське значення
Араукарії широко використовуються:
- у декоративному садівництві;
- у парковому будівництві;
- у лісовому господарстві;
- для отримання високоякісної деревини;
- як харчова культура.
Деревина:
- світла;
- міцна;
- легко обробляється;
- використовується у меблевій промисловості, будівництві та виробництві фанери.
Харчове використання
Насіння деяких видів (особливо A. angustifolia та A. bidwillii) є їстівним.
Його:
- варять;
- запікають;
- обсмажують;
- перемелюють на борошно.
Для корінних народів Південної Америки та Австралії воно століттями було важливим джерелом їжі.
Використання в декоративному садівництві
Араукарії належать до найефектніших декоративних хвойних дерев.
Їх вирощують:
- у ботанічних садах;
- у дендропарках;
- на морських узбережжях;
- у великих приватних садах.
Найпоширенішою кімнатною рослиною є Araucaria heterophylla, яку часто помилково називають «кімнатною ялинкою».
Вирощування
Для успішного вирощування потрібні:
- добре освітлене місце;
- прохолодна зимівля;
- кислуватий або слабокислий ґрунт;
- добрий дренаж;
- регулярний, але помірний полив;
- висока вологість повітря.
Рослини погано переносять:
- застій води;
- сильне засолення ґрунту;
- тривалу посуху;
- різкі пересадки.
Хвороби та шкідники
Основними проблемами є:
- кореневі гнилі;
- грибкові захворювання;
- щитівки;
- павутинні кліщі;
- борошнисті червці.
При правильному догляді араукарії загалом відзначаються високою стійкістю.
Екологічне значення
Араукарії формують важливі екосистеми.
Їхні ліси:
- слугують місцем існування багатьох ендемічних видів;
- захищають ґрунти від ерозії;
- регулюють водний режим;
- накопичують значні запаси вуглецю.
Насіння є кормом для численних видів птахів і ссавців.
Охоронний статус
Багато видів араукарій перебувають під загрозою через:
- вирубування лісів;
- пожежі;
- зміну клімату;
- обмежений природний ареал.
Особливо вразливими є ендемічні види Нової Каледонії та чилійська араукарія. Для їхнього збереження створено природоохоронні території та міжнародні програми охорони.
Цікаві факти
- Араукарії існували ще за часів динозаврів.
- Чилійську араукарію англійською мовою називають Monkey Puzzle Tree («мавпяче дерево») через її надзвичайно колючі гілки.
- У Новій Каледонії зосереджено понад дві третини сучасних видів роду.
- Норфолкська араукарія є однією з найпоширеніших кімнатних хвойних рослин у світі.
- Шишки окремих видів можуть важити понад 3 кг і містити сотні великих насінин.
- Деякі дерева досягають висоти понад 70 м і належать до найвищих хвойних рослин Південної півкулі.