Акціонерне товариство «Машинобудівне конструкторське бюро «Факел» імені академіка П. Д. Грушина» (АТ «МКБ «Факел») — російське підприємство оборонно-промислового комплексу, що спеціалізується на розробленні керованих зенітних ракет, ракет протиповітряної та протиракетної оборони, а також морських зенітних ракетних комплексів.
Засноване у 1953 році, бюро стало першим у СРСР спеціалізованим конструкторським підприємством, створеним виключно для проєктування зенітних керованих ракет. Багато розробок МКБ «Факел» стали основою радянської та російської системи протиповітряної оборони, а окремі з них перебувають на озброєнні десятків держав світу. З 2002 року підприємство входить до складу концерну «Алмаз-Антей».
Загальна характеристика
Повна офіційна назва підприємства:
Акціонерне товариство «Машинобудівне конструкторське бюро «Факел» імені академіка П. Д. Грушина».
Скорочена назва:
АТ «МКБ «Факел».
Основний профіль діяльності:
- розроблення зенітних керованих ракет;
- створення ракет для систем протиповітряної оборони;
- проєктування ракет для комплексів протиракетної оборони;
- розроблення корабельних зенітних ракетних систем;
- проведення дослідно-конструкторських робіт у галузі ракетної техніки;
- випробування та модернізація ракетного озброєння.
Заснування підприємства
Після завершення Другої світової війни керівництво СРСР приділяло значну увагу розвитку засобів протиповітряної оборони. Стрімкий розвиток реактивної авіації та поява стратегічних бомбардувальників вимагали створення принципово нових систем захисту повітряного простору.
20 листопада 1953 року постановою Ради Міністрів СРСР було створено Особливе конструкторське бюро № 2 (ОКБ-2), яке стало першим спеціалізованим підприємством країни з розроблення зенітних керованих ракет. Нове бюро було організоване на базі дослідного авіаційного заводу №293 у підмосковних Хімках.
Академік Петро Дмитрович Грушин
Першим головним конструктором і фактичним засновником бюро став Петро Дмитрович Грушин (1906–1993) — радянський інженер-конструктор, академік Академії наук СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці та один із творців радянського зенітного ракетобудування.
До призначення він працював у конструкторських бюро авіаційної промисловості, зокрема разом із Семеном Лавочкіним над створенням авіаційної техніки.
Під керівництвом Грушина підприємство перетворилося на провідний центр створення зенітних ракет у Радянському Союзі. Він очолював бюро майже 38 років — з 1953 до 1991 року. Після його смерті підприємству було присвоєно його ім’я.
Перші напрями діяльності
На початковому етапі перед ОКБ-2 було поставлено кілька стратегічних завдань:
- створення нових зенітних керованих ракет;
- удосконалення систем наведення;
- підвищення дальності ураження повітряних цілей;
- забезпечення захисту великих міст і стратегічних об’єктів.
Паралельно підприємство займалося створенням авіаційних керованих ракет класу «повітря–повітря», однак уже наприкінці 1950-х років основною спеціалізацією стала розробка ракет для систем протиповітряної оборони.
Організаційний розвиток
У процесі свого існування підприємство неодноразово змінювало назву та підпорядкування.
Основні етапи:
- 1953–1966 — Особливе конструкторське бюро №2 (ОКБ-2);
- 1966–1992 — Машинобудівне конструкторське бюро «Факел»;
- 1993 — підприємству присвоєно ім’я академіка П. Д. Грушина;
- 1998–2002 — державне унітарне підприємство;
- з 2002 року — акціонерне товариство;
- з 2015 року — сучасна організаційно-правова форма АТ «МКБ «Факел».
Входження до концерну «Алмаз-Антей»
На початку XXI століття в Росії було проведено масштабну реорганізацію підприємств оборонно-промислового комплексу.
У результаті МКБ «Факел» увійшло до складу концерну «Алмаз-Антей», який об’єднав більшість виробників систем протиповітряної та протиракетної оборони.
У межах концерну підприємство стало головним розробником ракетного озброєння для сучасних зенітних комплексів, тоді як інші підприємства концерну відповідають за створення радіолокаційних станцій, систем управління та серійне виробництво.
Основні напрями конструкторських робіт
За десятиліття діяльності бюро сформувалися такі головні напрями роботи:
- зенітні керовані ракети великої дальності;
- ракети середньої дальності;
- ракети малої дальності;
- морські зенітні ракети;
- ракети для мобільних комплексів ППО;
- ракети для систем протиракетної оборони;
- модернізація існуючих комплексів;
- створення нових поколінь високоточних керованих ракет.
Розробка зенітного ракетного комплексу С-75
Першим великим успіхом МКБ «Факел» стало створення зенітної керованої ракети В-750 (1Д) для зенітного ракетного комплексу С-75 «Двіна» (за класифікацією НАТО — SA-2 Guideline). Комплекс був прийнятий на озброєння у 1957 році й став першою радянською системою ППО, здатною ефективно уражати висотні реактивні літаки.
Конструкція ракети передбачала:
- двоступеневу схему;
- стартовий твердопаливний прискорювач;
- маршовий рідинний двигун;
- радіокомандну систему наведення;
- уламково-фугасну бойову частину.
С-75 став одним із наймасовіших зенітних комплексів у світі та експортувався до десятків держав. За оцінками істориків військової техніки, ракети сімейства «Факел» для цього комплексу вперше у світовій історії довели високу ефективність керованих зенітних ракет у реальних бойових умовах.
Інцидент із літаком U-2
Найвідомішим епізодом бойового застосування С-75 стало збиття 1 травня 1960 року американського висотного літака-розвідника Lockheed U-2, який пілотував Френсіс Гері Пауерс.
Літак був уражений ракетою комплексу С-75 поблизу Свердловська (нині Єкатеринбург). Інцидент спричинив міжнародну кризу між СРСР і США та продемонстрував, що висотні розвідувальні польоти більше не гарантували недосяжності для засобів ППО.
Створення комплексу С-125 «Нева»
Наступним великим проєктом бюро стала розробка ракети В-600 (5В24) для комплексу С-125 «Нева» (SA-3 Goa).
Основною особливістю комплексу було ураження:
- літаків на малих висотах;
- крилатих ракет;
- повітряних цілей у складних умовах рельєфу.
Пізніше було створено модернізовані ракети:
- 5В27;
- 5В27Д;
- інші модифікації.
Комплекс С-125 широко експортувався та перебував на озброєнні багатьох країн світу протягом кількох десятиліть.
Розробка комплексу С-200
У 1960-х роках МКБ «Факел» створило ракети для далекобійного комплексу С-200 (SA-5 Gammon).
Комплекс призначався для боротьби з:
- стратегічними бомбардувальниками;
- літаками дальнього радіолокаційного виявлення;
- повітряними цілями на великих висотах.
Для нього були створені ракети:
- 5В21;
- 5В28;
- 5В28В.
С-200 мав значно більшу дальність дії порівняно з попередніми радянськими системами ППО та став одним із головних елементів протиповітряної оборони СРСР у період холодної війни.
Комплекс С-300
Найважливішою розробкою МКБ «Факел» багато фахівців вважають створення ракет для сімейства С-300П.
Роботи розпочалися наприкінці 1960-х років.
Було створено кілька поколінь ракет, серед яких:
- 5В55К;
- 5В55Р;
- 5В55У;
- 48Н6;
- 48Н6Е;
- 48Н6Е2.
Комплекс С-300 став одним із найтехнологічніших зенітних комплексів свого часу та забезпечував одночасне ураження кількох повітряних цілей на значних відстанях. Саме за створення ракети 5В55 у 1981 році підприємство було нагороджене орденом Жовтневої Революції.
Морська версія С-300
Паралельно розроблялися ракети для корабельного комплексу С-300Ф «Форт», який призначався для великих надводних кораблів Військово-морського флоту СРСР.
Комплекс встановлювався, зокрема, на:
- ракетних крейсерах;
- важких атомних ракетних крейсерах;
- інших кораблях океанської зони.
Його створення стало важливим етапом розвитку радянської морської протиповітряної оборони.
Ракети для комплексу «Оса»
Конструкторське бюро також розробило ракети сімейства 9М33 для мобільного зенітного комплексу 9К33 «Оса».
Особливістю комплексу була його повна автономність.
Він поєднував на одному шасі:
- пускову установку;
- радіолокаційну станцію;
- систему наведення;
- транспортно-заряджальне обладнання.
Комплекс призначався для прикриття сухопутних військ від ударів авіації на малих висотах.
Участь у створенні комплексу «Тор»
У 1980-х роках МКБ «Факел» стало одним із головних розробників ракет для комплексу 9К330 «Тор».
Було створено кілька поколінь ракет:
- 9М330;
- 9М331;
- 9М332;
- 9М338.
Комплекс призначений для боротьби з:
- літаками;
- вертольотами;
- безпілотними літальними апаратами;
- крилатими ракетами;
- високоточними боєприпасами.
Він став одним із найважливіших елементів ближньої протиповітряної оборони сухопутних військ.
Участь у створенні систем С-400
У 1990-х — 2000-х роках підприємство розробило нові покоління ракет для зенітної системи С-400 «Тріумф».
Серед них:
- 48Н6ДМ;
- 40Н6;
- ракети сімейства 9М96.
Вони були створені для ураження:
- літаків;
- крилатих ракет;
- окремих типів балістичних цілей.
Розробка цих ракет стала одним із ключових напрямів діяльності підприємства після розпаду СРСР.
Системи протиракетної оборони
Крім зенітних ракет, МКБ «Факел» брало участь у створенні ракет-перехоплювачів для систем протиракетної оборони.
Серед найбільш відомих — ракета 51Т6 («Gorgon») для системи А-135, яка призначалася для перехоплення балістичних ракет на великих висотах. Це стало одним із найскладніших напрямів діяльності підприємства, пов’язаних із розробленням засобів стратегічної оборони.
Сучасна діяльність
У XXI столітті МКБ «Факел» продовжує працювати як один із головних розробників ракетного озброєння для російських систем протиповітряної та протиракетної оборони. Підприємство входить до складу концерну «Алмаз-Антей» і бере участь у створенні нових зразків ракетної техніки. Водночас у жовтні 2022 року Європейський Союз включив МКБ «Факел» до санкційних списків, зазначивши, що підприємство розробило системи С-300, С-400 і «Тор», які застосовувалися Збройними силами Росії у війні проти України.