Генуезці зрозуміли справжню цінність цієї природної гавані. На високій горі Кастрон виросла могутня фортеця, що панувала над морем. Її башти здіймалися над урвищами, а кам’яні мури, мов продовження самих скель, перегороджували шлях будь-якому ворогові. Унизу вирувало життя порту: дзвеніли ковальські молоти, рипіли підводи з товарами, на причалах перекликалися моряки багатьох народів, а над усім цим височіла твердиня, що вдень і вночі пильнувала вхід до бухти.
