Ромни — одне з найдавніших міст Лівобережної України, стародавній сторожовий град над річкою Сулою, де протягом віків перепліталися князівські походи, козацька слава, ярмарковий гомін і праця простого люду. На зелених берегах Сули та Ромену виростало місто, яке бачило могутність Русі, буремні часи Речі Посполитої, добу Гетьманщини й великі випробування новітньої історії. Його минуле — мов пожовклий літопис, у якому кожна сторінка зберігає голос предків.
Географічне положення
Ромни розташовані в південно-західній частині Сумської області, у мальовничій лісостеповій зоні України, при впадінні річки Ромен у Сулу — ліву притоку Дніпра. Місто є адміністративним центром Роменської міської територіальної громади та Роменського району.
Природа навколо міста має характерні риси Лівобережжя: широкі річкові долини, родючі поля, гаї та луки. Саме ці землі здавна приваблювали людей, адже поєднували багатство природи з вигідним розташуванням на важливих шляхах між Дніпром, Сіверщиною та Полтавщиною.
Походження назви
Назва міста походить від назви річки Ромен (Великий Ромен), біля якої виникло поселення. У давніх джерелах зустрічаються форми «Ромен» і «Ромни». Протягом історії обидві назви існували поруч, однак у сучасній українській традиції закріпилася назва Ромни.
Як часто бувало в українських містах, назва народжувалася не в палатах учених, а серед простого люду — від землі, води й місця, де люди будували свої оселі.
Давня історія та археологічні пам’ятки
Землі сучасних Ромен були заселені з найдавніших часів. На території міста та його околицях виявлено археологічні пам’ятки різних епох — від давніх поселень до укріплень ранньослов’янського часу.
Особливе значення має городище Монастирище, яке стало епонімною пам’яткою роменської археологічної культури VIII–X століть, пов’язаної з літописними сіверянами. Саме від цієї пам’ятки походить назва археологічної культури, що вивчає ранню історію слов’янського населення Лівобережжя.
Уявімо ті далекі часи: над берегами Сули стоять дерев’яні укріплення, у кузнях дзенькає залізо, на торгах обмінюються хутром, медом і зерном, а сторожа вдивляється у степову далечінь, очікуючи небезпеки.
Київська Русь
Перша літописна згадка про Ромни датується 1096 роком. У Лаврентіївському літописі місто згадується як укріплений пункт Київської Русі. Його значення визначалося прикордонним положенням: Ромни стояли на землях, де зустрічалися землеробський світ Русі та степові простори, звідки часто приходила небезпека.
У часи князівських міжусобиць місто було частиною складної політичної мозаїки Лівобережжя. Воно не раз ставало свідком переходів військ, боротьби за владу та зміни князівських впливів.
Литовсько-польська доба
У XIV столітті Ромни увійшли до складу Великого князівства Литовського. Згодом, після Люблінської унії 1569 року, місто опинилося у складі Речі Посполитої.
Цей період був часом складних суспільних змін. Зростала роль міст, розвивалися ремесла, торгівля й місцеве самоврядування. Водночас посилювалися соціальні суперечності, які згодом стали одним із чинників козацьких повстань.
Козацька доба
XVII століття принесло Ромнам нову сторінку історії — козацьку. Після початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місто стало частиною козацького устрою.
У 1648–1658 роках Ромни були сотенним центром Миргородського полку, а згодом належали до Лубенського полку.
То була доба, коли місто жило за законами козацької честі: тут вирішували військові справи, збирали ради, формували загони та берегли традиції вільного козацького стану.
Магдебурзьке право та розвиток міста
Наприкінці XVIII століття Ромни отримали нові міські права. У 1781 році місто було офіційно затверджене як місто, а у 1783 році отримало Магдебурзьке право.
Це відкрило шлях до розвитку міського самоврядування, ремесел і торгівлі. На центральних площах з’являлися крамниці, майстерні, громадські споруди, а місто поступово набувало рис важливого економічного осередку.
Ромни в Російській імперії
Після ліквідації автономії Гетьманщини Ромни увійшли до адміністративної системи Російської імперії. У XIX столітті місто стало повітовим центром Полтавської губернії.
Особливу славу Ромнам принесла торгівля. Найвідомішою була Іллінська ярмарка — одна з найбільших ярмаркових подій Лівобережної України. Сюди приїздили купці з різних земель, привозячи товари, ремісничі вироби, худобу та сільськогосподарську продукцію.
У ті дні місто перетворювалося на велике торгове море, де гомін людських голосів змішувався зі скрипом возів і дзвоном церковних дзвонів.
Економічний розвиток та залізниця
У другій половині XIX століття Ромни отримали новий поштовх до розвитку завдяки залізничному сполученню. Будівництво Лібаво-Роменської залізниці у 1874 році сприяло перетворенню міста на важливий промисловий і транспортний центр.
Почали розвиватися підприємства, переробка сільськогосподарської продукції, ремісниче виробництво. Місто поступово переходило від ярмаркового життя до промислової доби.
Культурне життя
Ромни мають багату культурну традицію. У місті розвивалися освіта, книгодрукування, театр, мистецтво та краєзнавство.
З Ромнами пов’язані імена видатних діячів української культури, науки й літератури. Місто стало батьківщиною або місцем життя для багатьох талановитих людей, які залишили слід в історії України.
Архітектурна спадщина
Серед найцінніших пам’яток Ромен — споруди XVIII–XIX століть, що нагадують про добу козацького бароко та міського розквіту.
До найвідоміших пам’яток належать:
- Свято-Духівський собор XVIII століття;
- Вознесенська церква;
- Воскресенська церква;
- пам’ятки старої міської забудови;
- залишки давнього городища Монастирище.
Ці споруди, мов мовчазні свідки минулого, стоять серед сучасного міста й нагадують про покоління, які молилися під їхніми склепіннями та будували навколишній світ.
Ромни у XX столітті
XX століття принесло місту великі випробування. Революції, зміни влади, Голодомор, репресії та війни залишили глибокі рани в історії Ромен.
У роки Другої світової війни місто пережило німецьку окупацію та важкі бої за визволення. Як і багато міст України, Ромни втратили частину населення та зазнали значних руйнувань.
Після війни розпочалося відновлення промисловості, житлового фонду та міської інфраструктури.
Промисловість і сучасний розвиток
У радянський та новітній періоди Ромни стали промисловим центром із підприємствами машинобудування, харчової та легкої промисловості.
Сьогодні місто є адміністративним, економічним і культурним центром Роменської громади. До громади входить значна кількість населених пунктів, а саме місто залишається важливим осередком південно-західної частини Сумщини.
Ромни в історичній пам’яті України
Ромни — це місто, де минуле не зникло під шаром сучасності. У його назві чується шум давньої Сули, у старих храмах — молитви предків, у вулицях — кроки козаків і купців, селян і майстрів.
Як старий воїн, що після багатьох битв стоїть на сторожі рідної землі, Ромни зберігають свою гідність і пам’ять. Це місто не лише з датами в літописі, а з живою душею — душею українського Лівобережжя, сформованою століттями праці, боротьби й любові до рідної землі.