Таємниче село в лісах. Неймовірні пейзажі Грицеволі, спалений храм та історія УПА

Пізнавальна подорож до Грицеволі — мальовничого села серед лісів Львівщини. У відео показано неймовірні краєвиди, історію краю, пов’язану з графами Потоцькими та УПА, а також розповідається про знищення старовинної церкви у 2020 році та відновлення храму силами місцевої громади.

Грицеволя

Грицеволя — село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр якого розташований поза межами села; нині Грицеволя входить до складу Лопатинської селищної територіальної громади. За сучасним адміністративним устроєм, сформованим унаслідок реформи децентралізації 2020 року, село належить до Шептицького району Львівської області. Лопатинська громада офіційно включає Грицеволю до переліку своїх населених пунктів, а адміністративним центром громади є селище Лопатин.

Грицеволя є давнім поселенням історичної Галичини. У джерелах різних періодів її назва передавалася в польській та латинізованій документації як Hrycowola, Hrycewola та в інших близьких формах. Село розташоване в історико-географічному регіоні, де протягом століть перетиналися руська (українська), польська та австрійська адміністративні й культурні традиції. Назва поселення фігурує в історичних та генеалогічних ресурсах, зокрема в каталогах населених пунктів колишньої Галичини.

За переписом населення 2001 року в Грицеволі проживало 554 особи. За даними Лопатинської територіальної громади, станом на травень 2021 року в селі було зареєстровано 484 жителі. Таким чином, упродовж двох десятиліть кількість населення зменшилася приблизно на 70 осіб, або на 12,6 %. Площа села становить близько 1,407 км². Поштовий індекс — 80260.

Окреме значення для природної характеристики поселення має об’єкт природно-заповідного фонду «Грицеволя» площею 33 гектари, створений 9 жовтня 1984 року рішенням Львівської обласної ради № 495. У сучасному переліку природно-заповідного фонду області він зазначений як заповідне урочище в межах Лопатинської громади Шептицького району.

Географія та розташування

Грицеволя лежить у північній частині Львівської області, у межах Шептицького району. Координати населеного пункту в довідкових географічних базах наводяться приблизно як 50°12′53″ північної широти та 24°57′58″ східної довготи.

Територія села належить до західноукраїнського ландшафтного простору, характерного для північної частини Львівщини. Розташування Грицеволі історично було пов’язане з населеними пунктами Лопатинського та Радехівського регіонів. У старій адміністративно-територіальній системі поселення перебувало в орбіті Сокальсько-Бродівського прикордонного простору, а в різні періоди адміністративно підпорядковувалося різним повітовим центрам.

Сучасне положення Грицеволі визначається передусім належністю до Лопатинської громади. До складу цієї громади, крім Лопатина та Грицеволі, входять Адамівка, Барилів, Батиїв, Бебехи, Березівка, Волиця-Барилова, Завидче, Загатка, Корчівка, Куликів, Кустин, Миколаїв, Нивиці, Новоставці, Пустельники, Підмонастирок, Романівка, Руденко, Сморжів, Старий Майдан, Стирківці, Стремільче, Трійця, Увин, Хмільно та Щуровичі.

Природне оточення Грицеволі має переважно сільськогосподарський характер, однак важливою особливістю є наявність лісових і природних територій. Саме назва села була використана для найменування однойменного заповідного урочища площею 33 гектари.

Назва села

Історична назва Грицеволі має кілька графічних варіантів. У польськомовних джерелах найчастіше трапляється форма Hrycowola, тоді як у деяких документах зустрічається Hrycewola. Така варіативність характерна для українських топонімів Галичини, які протягом тривалого часу записувалися польською, німецькою, латинською та українською мовами.

Назва Hrycowola зафіксована в спеціалізованому каталозі історичних населених пунктів Галичини, де для неї зазначено зв’язок із Лопатином та Щуровичами в історичній адміністративній системі.

Існує також версія походження назви, відповідно до якої поселення в XVII столітті заснував Грицько, представник литовсько-руського роду Партицьких. Ця версія наводиться у вторинній українській довідковій літературі з посиланням на публікацію священника та краєзнавця Йосифа Застирця 1943 року.

Історія

Грицеволя належить до поселень, історія яких сягає щонайменше ранньомодерного періоду. У XVIII столітті село згадується як поселення, пов’язане зі Щуровицьким староством. За даними історичного дослідження земельної власності у Буському воєводстві, у XVIII столітті Грицеволя перебувала в межах відповідного адміністративно-землевласницького комплексу.

У період Речі Посполитої територія, на якій розташована сучасна Грицеволя, входила до складної системи королівських староств, приватних землеволодінь і місцевих громад. Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року Галичина відійшла до монархії Габсбургів. Відтоді адміністративна історія села була пов’язана з австрійською Галичиною, а згодом — із Галичиною в складі Австро-Угорщини.

У XIX столітті Грицеволя існувала як окрема сільська громада в системі місцевого самоврядування Галичини. Історичні австрійські документи демонструють, що поселення мало власне громадське представництво. Показовим є адміністративний акт, пов’язаний із виділенням присілка Підмонастирок з громади Hrycowola. Документ передбачав утворення з Підмонастирка окремої самостійної адміністративної громади та проведення нових виборів до органів місцевого самоврядування.

Грицеволя в австрійський період

У цей період Галичина була етнічно та конфесійно неоднорідним регіоном. Українське селянське населення співіснувало з польським землевласницьким середовищем та єврейським населенням містечок і торгових осередків. Для Грицеволі, як сільського поселення, основним економічним заняттям залишалося сільське господарство.

Міжвоєнний період

Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році Галичина стала ареною українсько-польського протистояння, а після польсько-української війни Східна Галичина опинилася у складі Другої Польської Республіки.

У міжвоєнній Польщі Грицеволя входила до Радехівського повіту Тернопільського воєводства. До адміністративної реформи 1934 року вона становила самостійну одиничну сільську ґміну. 1 серпня 1934 року внаслідок реформи самоврядування Грицеволю включили до новоствореної колективної сільської ґміни Ляшків (Laszków) у тому самому Радехівському повіті Тернопільського воєводства.

Напередодні Другої світової війни з Грицеволею пов’язується графиня Ядвіга Ржищевська (Jadwiga hr. Rzyszczewska), яку польська преса згадувала як представницю місцевого землевласницького середовища та громадську діячку. У публікації газети «Wschód» від 4 червня 1939 року вона згадується серед землевласників Радехівського повіту в контексті громадської діяльності.

Друга світова війна та повоєнний період

Події Другої світової війни докорінно змінили адміністративне, демографічне та суспільне життя Грицеволі. У вересні 1939 року територія була окупована Радянським Союзом, а після німецько-радянської війни в 1941 році опинилася під німецькою окупацією. У 1944 році радянська влада повернулася до регіону.

Після завершення війни Грицеволя увійшла до складу Української РСР. У радянський період село адміністративно належало до Радехівського району Львівської області. Саме Радехівський район залишався основною адміністративною одиницею для Грицеволі протягом значної частини другої половини XX століття та до адміністративної реформи 2020 року.

У післявоєнні десятиліття відбувалися колективізація сільського господарства, перебудова системи землекористування та інтеграція села в радянську колгоспну економіку. Традиційна система приватного селянського господарства була ліквідована, а сільськогосподарські землі стали частиною колективного господарства.

У цей період змінювалася і соціальна структура села. Частина населення працювала в сільському господарстві, інші мешканці були зайняті в сусідніх населених пунктах, промислових і транспортних підприємствах. Загальні демографічні процеси Львівщини — урбанізація, механізація сільського господарства та міграція молоді — поступово впливали і на Грицеволю.

Нова адміністративно-територіальна реформа була проведена у 2020 році. Старий Радехівський район було ліквідовано, а територію включено до новоутвореного Шептицького району Львівської області. Грицеволя увійшла до складу Лопатинської селищної територіальної громади.

Станом на вересень 2026 року офіційний портал «Децентралізація» визначає Грицеволю як населений пункт Лопатинської територіальної громади Шептицького району Львівської області.

Релігія

Релігійна історія Грицеволі пов’язана із християнськими громадами, що існували в регіоні протягом тривалого часу. Важливим свідченням сучасного церковного життя є існування в селі параф життя

Релігійну громаду парафії святого Симеона Стовпника в Грицеволі було зареєстровано як юридичну особу 26 червня 2018 року. У реєстраційних даних зазначена адреса вулиця Шевченка, кладовище. Нині юридична назва громади пов’язана з Львівсько-Сокальською єпархією Православної церкви України.

Особливої уваги заслуговує історія храму святого Симеона Стовпника. За даними спеціалізованого ресурсу, присвяченого дерев’яній сакральній архітектурі Львівщини, у Грицеволі існувала дерев’яна церква святого Симеона Стовпника 1948 року, яка згоріла 25 грудня 2020 року.

Пожежа храму стала однією з найпомітніших сучасних втрат сакральної дерев’яної архітектури Львівщини. Втрата церкви мала не лише релігійне, а й історико-культурне значення, оскільки дерев’яні храми є важливою частиною традиційного архітектурного середовища західноукраїнських сіл.

Природно-заповідний об’єкт «Грицеволя»

Однією з найважливіших природних особливостей села є однойменне заповідне урочище «Грицеволя» площею 33,0 га.

Об’єкт створений 9 жовтня 1984 року рішенням Львівської обласної ради № 495. У сучасному реєстрі природно-заповідного фонду він віднесений до категорії заповідних урочищ та адміністративно належить до Лопатинської громади Шептицького району.

Сучасна Грицеволя

Сьогодні Грицеволя є невеликим сільським населеним пунктом Лопатинської громади. Основу її соціального середовища становлять місцеві родини, школа, сільська інфраструктура та господарства мешканців.

В адміністративному плані село інтегроване до Лопатинської громади, яка об’єднує 27 сіл і селище Лопатин. Офіційний перелік громади включає Грицеволю поряд із Березівкою, Бебехами, Новоставцями, Підмонастирком та іншими населеними пунктами.

Село зберігає характерний для північної Львівщини сільський ландшафт — поєднання забудови, орних земель, луків і лісових територій. Особливу цінність становить збережене природне оточення.