Стрілківська громада на Львівщині тривалий час втрачала людей через брак роботи. З сіл виїжджали родини, скорочувалася кількість дітей, а разом із нею закривалися школи. Та один місцевий підприємець вирішив спробувати змінити цю ситуацію через туризм.
Усе почалося із занедбаної дерев’яної хати в Лопушанці-Хоминій. Поступово навколо неї почала формуватися туристична локація, яка знайомить гостей із бойківською культурою, традиціями та побутом. Тут відновлюють старі хати, облаштовують простір для відпочинку, розвивають глемпінг, тримають камерунських овець і готують бойківські страви.
Окреме місце займають місцеві звичаї та уявлення: від особливостей бойківської трембіти й давніх обрядів до забобонів, традицій у господарстві та історій, пов’язаних із краєм. Поруч із цим — цілком сучасні виклики: екологічні обмеження, боротьба з борщівником, пошук працівників і спроби вести бізнес у селі, яке поступово вимирає.
Історія Лопушанки-Хоминої показує, як занедбаний простір може перетворитися на місце, куди приїжджають туристи, а локальна культура — стати основою для розвитку села.