Якось мисливець давнього народу приніс додому дитинча лева і сказав дружині, що це собака. Але дружина запідозрила, що з цією собакою щось негаразд, і була насторожі. Коли левеня виросло, воно убило мисливця, проте його сім’я врятувалася завдяки дружині.

У стародавні часи дерева і тварини були людьми. Але одного разу Хіше наказав їм стати тваринами і рослинами.

Lviv Travel Club | Подорож уздовж Західного Узбережжя Африки.

Одного разу Тсума-тсума і Ботсвана побачили сорго. Тсума-тсума сказав:

Зі сходом сонця Тсує перетворився в рослину Дуї, а коли сонце сіло, Тсує став людиною, гереро, і ліг спати.

Гцонцемдіма жила разом зі своєю матір’ю і чоловіком. Вони відкочували, пожили там, а потім знову відкочували в інше місце і влаштували нове стійбище.

Першою знайшла вогонь одна жінка. А в її чоловіка вогню не було. І ось вона та її маленькі діти їли смачну їжу, а її чоловік їв усе сирим. Вони все їли варене, а чоловік їв сире.

Але одного разу він зробив іграшку Джані, підкинув її в повітря, і вона привела його до вогню. Він біг, підкидаючи Джані і слідуючи за нею. Там, де вона опустилась, знаходився вогонь. Чоловік поцупив його, і ось тепер у чоловіків, так само як і в жінок, є вогонь.

14 000 років тому сезонний мусон перетворив пустелю Сахара на величезну савану, де мешкали як люди, так і тварини. Сьогодні ми все ще дуже мало знаємо про людей, які колись жили тут, але ряд нещодавніх відкриттів, можливо, наблизив нас до розкриття правди ближче, ніж будь-коли раніше.

Тассілі-н’Адджер — це один із найвизначніших археологічних комплексів світу та об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, розташований на південному сході Алжиру в самому серці Сахари. Він відомий не лише фантастичними скельними пейзажами, а й величезною колекцією доісторичного наскельного мистецтва.

Ібшек (Фарас) — давнє місто Нижньої Нубії, яке в період середньовіччя стало одним із найважливіших центрів християнської цивілізації в Африці. У візантійсько-нубійську епоху воно було відоме як Пахорас (Pachoras), а в арабських джерелах — як Фарас. Місто було столицею північної частини нубійського християнського царства Нобатія, а пізніше — важливим церковним центром об’єднаного королівства Макурія.

Бухен — одна з найважливіших давньоєгипетських фортець у Нижній Нубії, розташована на західному березі Нілу біля Другого порога. В епохи Середнього царства (XX–XVIII ст. до н. е.) та частково Нового царства вона була ключовим військово-адміністративним центром Єгипту на південному кордоні.

Ікен (дав.-єгип. Ikn / Iqen) — давньоєгипетська фортеця та адміністративно-торговельний центр епохи Середнього царства (приблизно XX–XVIII ст. до н. е.), відомий у сучасній археології як Міргісса. Це одна з найбільших і найкраще укріплених фортець, збудованих Єгиптом у Нубії для контролю південного кордону та торгових шляхів уздовж Нілу.

Ченем-Уасет (дав.-єгип. Ḫnm-Wꜣst, «З’єднаний з Уасетом/Фівами») — давньоєгипетське адміністративне й військове місто в Нижній Нубії, відоме в сучасній археології як Амара-Вест (Amara West). Воно було засноване в епоху Нового царства (приблизно XIII ст. до н. е.), під час активної експансії Єгипту на південь у регіон Кушу.

Мерое — давнє місто в Нубії (сучасний Судан), яке приблизно з III століття до н. е. до IV століття н. е. було політичним, економічним і культурним центром Кушитського царства. Воно розташовувалося між 5-м і 6-м порогами Нілу, на східному березі річки, і стало однією з найважливіших цивілізацій Африки пізньої античності.

Керма — одне з найдавніших міст Африки на південь від Сахари та столиця першої великої держави Нубії, відомої в науці як Царство Керма або раннє Кушитське царство. Місто існувало приблизно від середини IV тисячоліття до н. е., а період його найбільшого розквіту припав на 2500–1500 роки до н. е. Розташована біля Третього порога Нілу на території сучасного Судану, Керма була політичним, економічним, релігійним і культурним центром однієї з найрозвиненіших цивілізацій стародавньої Африки.

Джебель-Баркал (араб. جبل بركل, Jabal Barkal — «Священна гора») — ізольована пісковикова гора та один із найважливіших археологічних і релігійних центрів стародавньої Нубії, розташований біля сучасного міста Каріма в північному Судані. Вона височіє приблизно на 104–105 метрів над навколишньою рівниною Нілу та протягом понад двох тисячоліть була священним місцем для єгиптян і кушитів. Саме тут знаходилася Напата — одна з головних столиць Кушитського царства та духовний центр держави «чорних фараонів».

Нубія – історичний регіон на південь від Єгипту, розташований уздовж Нілу (на теренах сучасного південного Єгипту та північного Судану), поділявся на Нижню і Верхню Нубію.

Гірничодобувна промисловість є важливою складовою економіки Демократичної Республіки Конго (ДРК), зокрема в регіоні Катанга, багатому на корисні копалини. Однією з ключових компаній, що відіграла значну роль у розвитку цієї галузі, була бельгійська компанія Union Minière du Haut-Katanga (UMHK). Її діяльність суттєво вплинула на економічний ландшафт регіону та залишила значний слід в історії гірничодобувної промисловості.

Нова енергетична карта світу: Європа робить ставку на Африку

Віртуальна подорож через кліматичні пояси Африки з оглядом природних об’єктів, які найкраще відображають особливості кожного клімату континенту.

Вивчаємо природні умови найбільшої пустелі світу – Сахари: бархани, оазиси, таємничі природні утворення і загадкові місця зйомок “Зоряних війн”.

Віртуальна подорож по Нілу, яка починається від озера Вікторія і проходить через важливі природні об’єкти, такі як водоспад Мерчисон, болото Судд, Асуанські греблі та багато інших місць.

Віртуальна екскурсія по Мадаґаскару, де розповідається про його унікальні природні умови, клімат, а також рідкісних тварин та рослин.

Віртуальна подорож по горах та плоскогір’ях Африки, включаючи такі місця як гори Атлас, вулкан Кіліманджаро та Рувензорі, використовуючи Google Street View.

Недалеко на північний захід від гори Кіліманджаро, найвищих гір Африки, лежить озеро з неймовірно, але й незаперечно рожевим озером.

Ось яка історія трапилася у давні часи з одним чоловіком. Якось в дорозі його застала ніч, до того ж пішов дощ, і він вирішив переночувати в якій-небудь печері.

У давні часи, коли тварини були людьми, дівчата-грифи взяли собі старшу сестру з древнього народу і жили разом з нею. Одного разу її чоловік, який теж був з древнього народу, приніс додому газель, а грифи її з’їли.