Заміська садиба Івана Мазепи в Батурині.

«Від Богдана до Івана не було гетьмана», — такою приказкою народ увічнив пам’ять про одну з найнеординарніших та найбільш неоднозначних постатей часів козаччини — Івана Мазепу. Про його шалені романи писали Вольтер та Байрон, Європа гула чутками про незліченні скарби гетьмана, а на батьківщині впродовж століть на ньому було тавро зрадника. То хто ж такий Мазепа?

У часи Івана Мазепи існували похідні козацькі кузні, які могли функціонувати в польових умовах під час військових походів. Чи збереглася оригінальня кузня XVII – XVIII ст.? Відповідь на це запитання ви отримаєте, переглянувши відеосюжет, який підготували історики заповідника “Гетьманська столиця”.

Про одного з найвизначніших українських керманичів – гетьмана Івана Мазепу.

Лекцію присвячено обставинам поховання і місцезнаходженню могили гетьмана Івана Мазепи.

Ким насправді був ІВАН МАЗЕПА: герой чи зрадник? Тетяна Таїрова розвіює міфи імперської історії про Богдана Хмельницького, Івана Богуна та Гетьманщину в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою

В історії України важко знайти особу, навколо якої точилися б настільки гострі суперечки, перехрещувалися різні, часто полярні думки. Захоплення, різке неприйняття, замовчування – такий діапазон суджень дослідників про цього українського військового, політичного і державного діяча.

У 1654 році, вибившися з-під польської неволі, гетьман Богдан Хмельницький вступив у союз із Москвою на правах рівної держави. Се не була навіть автономія, се була чиста федерація. Так думав Хмельницький — та не так думала Москва.

Мазепенці. Саме так згодом російська влада впродовж декількох століть називатиме українців, які боролися за незалежність нашої державі. Але чому саме мазепенці? Певно відповідь на це запитання приховано за постаттю гетьмана Івана Мазепи.