14 000 років тому сезонний мусон перетворив пустелю Сахара на величезну савану, де мешкали як люди, так і тварини. Сьогодні ми все ще дуже мало знаємо про людей, які колись жили тут, але ряд нещодавніх відкриттів, можливо, наблизив нас до розкриття правди ближче, ніж будь-коли раніше.

Тассілі-н’Адджер — це один із найвизначніших археологічних комплексів світу та об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, розташований на південному сході Алжиру в самому серці Сахари. Він відомий не лише фантастичними скельними пейзажами, а й величезною колекцією доісторичного наскельного мистецтва.

У північному сході Нігеру, серед безкрайніх пісків Сахари, розташовані стародавні укріплені поселення, відомі як «ксар» (від араб. «قصر» — «фортеця»). Ці споруди з глини та солі, що височіють на скелях, свідчать про існування високорозвиненої цивілізації, яка залишила по собі численні загадки. Найвідоміші з них — це міста Джадо та Фачі, розташовані в оазі Кавар, приблизно за 1300 км від столиці Ніамея, поблизу кордону з Лівією.

Сахара — це більше, ніж просто пустеля. Її піски приховують загублені міста, примарні каравани, джинів, воїнів, що зникли без сліду, і навіть привидів рабських колон.

Вивчаємо природні умови найбільшої пустелі світу – Сахари: бархани, оазиси, таємничі природні утворення і загадкові місця зйомок “Зоряних війн”.

20 найвідоміших і найтаємничіших відкриттів у пустелі Сахара, багато з яких змінили уявлення про історію Африки:

У майбутньому пустеля Сахара стане зеленою. Через дещо еліптичну форму Землі та гравітаційне тяжіння інших планет нашої Сонячної системи орбіта Землі, нахил і коливання поступово змінюються з часом у процесі, який називається циклами Міланковича.

Сахара— це величезна гаряча пустеля, що займає північну частину Африки. Її площа складає понад 8,5 мільйонів км², що становить близько 30% поверхні континенту, роблячи її найбільшою безводною територією на Землі та третьою за розмірами пустелею у світі. Сахара простягається на 5 000 км з заходу на схід — від Атлантичного океану до Червоного моря.

Клімат Сахари тисячі років тому був зовсім іншим. І ми не говоримо лише про кілька років додаткових дощів. Ми говоримо про клімат, який так довго був настільки вологим, що і тварини, і люди почувалися як вдома посеред Сахари.