Разом з археологом, викладачем кафедри археології та музеєзнавства університету Шевченка Євгеном Синицею ми поринемо у цілком реальний світ раннього середньовіччя, де наші голопузі предки самими лише списами та дротиками примудрялися дати прочухана наймогутнішій імперії того часу.

Разом з археологом, викладачем кафедри археології та музеєзнавства університету Шевченка Євгеном Синицею ми дізнаємось звідкіля ж взялися наші давні предки.

Звідки насправді взялися слов’яни та де знаходилася їхня загадкова прабатьківщина? Поки історія Римської імперії чи Античної Греції відома нам до найменших дрібниць, витоки слов’янських народів довгий час залишалися оповиті суцільним туманом. Предки слов’ян не залишили по собі величних кам’яних міст чи писемних пам’яток, адже створили унікальну «цивілізацію лісу та дерева».

VII століття нашої ери було тяжким для Ромейської імперії. Крім внутрішніх міжусобиць вона зіткнулася з нападами персів і арабів.

Бе́ла Црква (серб. Бела Црква, угор. Fehértemplom, нім. Weisskirchen, рум. Biserica Albă) — місто на південному сході Воєводини (Сербія), адміністративний центр однойменної общини у Південнобанатському окрузі. За переписом 2022 року, населення становило 7 456 осіб.

Разом з археологом, викладачем кафедри археології та музеєзнавства університету Шевченка Євгеном Синицею ми дізнаємось всю правду про Склавін та Антів і чим вони одне від одного відрізнялися? Що являв собою побут давнього слов’янина? І чим, зрештою, вони харчувались?