Понад тисячу видів фалок вирощує Інна Сергієнко з Мутина на Кролевеччині. Для цього облаштувала окремий квітковий будиночок, де розповіла жінка, і проводить більшість часу, доглядаючи за рослинами. Частину квітів Інна відправляє на замовлення по Україні та ділиться порадами з догляду у соцмережах.

Десятки років тому Чорноплатове на Конотопщині було знане серед довколишніх сіл завдяки мотузництву. Цим ремеслом займалась родина Коротичів – вони виготовляли мотузки для худоби, сіна та дров. Нині ж про ті часи нагадує пристрій, що лишився у дворі.

Наталія Федоренко з Кролевця п’ять років готує десерти і торти у вигляді книг. Пригадує, починала з медово-імбирних пряників, а поштовхом зайнятися власною справою стала участь Наталії в одному із телевізійних шоу. Нині кондитерка проводить майстер-класи для дітей у себе вдома, ділиться досвідом та мріє розвивати власну справу і надалі.

У селі Чернеча Слобода Конотопського району працює музей історії. Матеріали для нього збирали всією громадою, задовго до відкриття у 1991 році, розповіла його засновниця Любов Овсієнко.

132 тисячі сіянців з початку цього року висадили на Сумщині лісівники Тростянецького лісництва. Загалом з початку реалізації програми “Зелена країна” з 2021 року висадили понад 29 мільйонів дерев.

Начальниця групи 225 Окремого штурмового полку Олександра родом з Бахмута. Повномасштабна війна, говорить, застала її, коли закінчувала навчання в військовому коледжі Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, після випуску потрапила у 225 ОШП і ні разу, каже, не пошкодувала. Нині Олександра з підрозділом служить на Сумському напрямку.

У Сумській області продовжують зміцнювати обороноздатність — зводять фортифікаційні споруди та антидронові укриття вздовж автошляхів.

Зранку печуть хліб у мобільній пекарні, а після обіду везуть його у села прикордонної Сумщини і частують місцевих жителів.

Кожен документ – це свідок історії. У сховищах Державного архіву Сумщини їх зберігається сотні тисяч: від гетьманської спадщини до матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ці документи бачили різні долі, війни, тоталітарні режими, політичні репресії.

Дві війни в житті Юрія Бондаренка. Шкільний вчитель з Шосткинщини пройшов Афганістан, АТО, а у 56 років знову пішов на фронт повномасштабної війни.

Конотопський трамвай курсує містом з 1949 року. Мережа налічує три лінії, а щодня на маршрути виходять вісім вагонів.

Від стрільби по FPV-дронах і роботи в умовах вибухів до тактичної медицини та смуги перешкод — такий вишкіл проходять на Сумщині новобранці 71 єгерської бригади Десантно-штурмових військ.

У Сумах презентували книгу «Інкодумство на Сумщині». Це збірка документів та матеріалів про протестні настрої та прояви інакодумства по відношенню до комуністичного режиму в період 1955-1990 роки.

Майже три десятиліття Сергій Краснопольський присвятив військовій службі. Під час повномасштабної війни чоловік зазнав травм спини та частково втратив рухливість стопи. Сергій пригадує втрати товаришів, постійні обстріли та страх за родину, коли доньку доводилося вивозити з небезпечних зон. За його словами, пережите під час служби вплинуло на подальше життя, але він вирішив відкрити власний бізнес.

Великописарівська лікарня переїхала в інший населений пункт у 2024 році, після чергового обстрілу. На новому місці теж потерпають від обстрілів, але продовжують працювати, розповідають працівники.

У лютому-березні 2026 року в Україні триває державна програма «Енергопідтримка для ФОП». Її реалізують Міністерство економіки та Державна служба зайнятості. Програма передбачає безповоротну фінансову допомогу малому бізнесу – на покриття витрат, пов’язаних із роботою під час відключень світла та тепла.

1 березня 2022 року пара українських МіГ-29 вийшла на перехоплення одразу 12 російських винищувачів поблизу Києва. Один із літаків пілотував майор Олександр Бринжала.

12 березня Укрпошта випустила новий поштовий блок «Міста Героїв. Сумщина», присвячений мужності та незламності Сумського краю.

Дизайнерка з Кролевця Єлизавета Краснопольська створює унікальні в’язані прикраси з металевих ланцюжків, які сьогодні купують у США, Європі та країнах Азії.

Жителька села Отрохове Кролевецької громади Валентина Єрмак ділиться досвідом вирощування топінамбура. Господиня стверджує, що ця культура надзвичайно невибаглива: вона може рости на одному місці десятиліттями, не потребуючи спеціального догляду чи особливих умов.

У Кролевці підприємиця Ніна Завгородня відкрила магазин із продукцією домашнього господарства завдяки грантовій програмі “Власна справа”. Тут продають як базові продукти, так і власно вирощену птицю.

Від однієї кози та двох козенят — до власної мініферми й сироварні. Родина Олега Ільченка та Наталії Стрижакової із села Бишкінь створила господарство під час повномасштабної війни, отримавши підтримку від міжнародних благодійників.

Військовослужбовець 115-ї бригади ТрО, письменник Василь Піддубний нині тримає оборону на Сумщині. Він долучився до війська ще у 2014 році, пройшов бої під Кримом та на Донеччині.

Музей кролевецького ткацтва — спеціалізований музей у місті Кролевець Сумської області, присвячений історії, техніці та традиціям унікального явища української культури — кролевецького переборного ткацтва та виготовлення тканих рушників. Музей є осередком збереження, дослідження й популяризації традицій народного декоративно-ужиткового мистецтва Лівобережної України.

• https://krolevetsweaving.org.ua/

Офіційний сайт Спільноти кролевецького ткацтва, присвячений збереженню, популяризації та розвитку унікального українського народного мистецтва — кролевецького переборного ткацтва. Тут ви знайдете інформацію про історію традиційного ручного ткацтва з міста Кролевець (Сумська обл.), майстрів, освітні ініціативи, культурні проєкти, охорону елементу нематеріальної спадщини та актуальні новини про життя спільноти. Сайт є ресурсом для поціновувачів народної творчості, дослідників фольклору та всіх, хто цікавиться автентичними українськими текстильними традиціями.

Кролевецький тканий рушник — традиційний український тканий рушник-тканина з міста Кролевець (Сумська область), що є витвором народного ткацтва і важливою складовою нетілесної культурної спадщини України. Ці рушники вирізняються особливою технікою виконання, складною орнаментацією й яскравою символікою, вони відігравали значну роль у побуті та обрядах українців і нині вважаються знаковим елементом народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» — велика природно-охоронна територія в Сумській області України, створена з метою збереження унікальних ландшафтів, водно-болотних комплексів, лісів, луків та біорізноманіття долини річки Сейм. Парк є однією з ключових природно-заповідних територій регіону та важливим елементом природно-екологічної мережі України.