Звенигород (Звенигород Галицький) — село Львівського району Львівської області, яке в минулому було столицею Звенигородського князівства в XI—XII століттях.
Перша згадка про Звенигород датується 1087 роком (за іншими джерелами — 1086 рік). Деякі дослідники вважають, що поселення на цих землях виникли ще в I тисячолітті н.е. племенами бужан.
На початку II тисячоліття Звенигород перетворюється на укріплене місто і важливий стратегічний пункт західних руських земель. Вперше місто згадується в «Повісті временних літ» та Іпатіївському літописі, де описується повернення Ярополка Ізяславовича з Польщі у 1087 році, коли на підході до Звенигорода його було вбито.
Найбільший розквіт місто переживає у XII столітті під час правління Володимирка, правнука Ярослава Мудрого. Звенигород став центром Звенигородського князівства, а князь Володимирко розпочав процес об’єднання галицьких земель, приєднавши до Звенигорода і Перемишля території Галича і Теребовлі. У 1144 і 1146 роках київський князь Всеволод намагався захопити Звенигород, але безуспішно.
Звенигородське князівство виникло в останній чверті XI століття і стало результатом державного формування Галицької землі. Ростиславичі — нащадки князя Володимира Великого — стали правити цією територією, де старший з них утвердився в Перемишлі, середній — у Звенигороді, а молодший — у Теребовлі. Після смерті Володара Ростиславича князівство перейшло до його сина Володимирка, а згодом — до його небожа Івана Ростиславича, який, проте, не зміг утримати землі і втратив їх на користь Галицького князівства.
Наприкінці 1130-х — початку 1140-х років, після перенесення столиці Володимирком до Галича, Звенигород втратив своє значення. У 1241 році місто було зруйноване військами Батия і припинило своє існування. Неподалік король Данило Галицький заснував Львів, який швидко розвивався.
Звенигород також згадується в історії, коли в 1918 році на місцевих землях була сформована Звенигородська сотня, що стала частиною Українських Січових стрільців і брала участь у боях під час українсько-польської війни.
У 1870-х роках львівський краєзнавець Антоній Шнайдер створив для села герб, на якому зображений святий Миколай, що благословляє Звенигородський замок, але цей проєкт не отримав офіційного затвердження. У Звенигороді також встановлений пам’ятний знак на честь 900-річчя села.
Археологічні знахідки свідчать про багатство історії села: тут знайдено стоянку мисливців кам’яної доби, стародавнє городище з оборонними валами, фундаменти кам’яної церкви XIII століття, дорогу XII століття та залишки замку XVII—XVIII століття. Всі ці пам’ятки можна побачити навіть за допомогою онлайн-карт. У центрі городища, що оточене укріпленнями, розташовані залишки палацу і церкви, а також торгової площі з дерев’яною церквою св. Параскеви П’ятниці.