Четверта московсько-тверська війна відбулася у 1372 році між князівством Московським і Тверським. Цей конфлікт був черговим епізодом у тривалій боротьбі за владу та вплив , а також боротьбою за підтримку Золотої Орди.
Після Третьої московсько-тверської війни Тверське князівство було ослаблене, але не втратило прагнення до незалежності й боротьби за першість серед північно-східних князівств. Однак, під час правління московського князя Дмитра Івановича Донського (який став великим князем Володимирським у 1363 році), Москва продовжувала зміцнювати свої позиції як головне князівство в регіоні.
У 1371 році тверський князь Михайло Олександрович, син Олександра Михайловича Тверського, отримав ярлик на велике князівство Володимирське від хана Мамая. Це був виклик для Дмитра Донського, адже Москва вже мала міцний вплив на велике князівство і не хотіла поступатися.
У 1372 році Михайло Тверський, спираючись на підтримку Мамая, вирішив утвердити свої претензії на велике князівство. Він зібрав війська і почав готуватися до конфлікту з Москвою.
Дмитро Донський, маючи на меті захистити свої права і посилити вплив Москви, мобілізував свої сили для боротьби проти Твері. Ситуація ставала дедалі напруженішою, оскільки обидві сторони прагнули здобути підтримку Орди.
Однак замість відкритої війни цей конфлікт завершився мирною угодою. Московський князь Дмитро Донський зміг отримати підтримку інших князів, зокрема князів Суздаля і Нижнього Новгорода, що зміцнило його позиції. В результаті переговорів, за посередництва Орди, князь Твері Михайло Олександрович відмовився від своїх претензій на велике князівство Володимирське.
Дмитро Донський, не бажаючи ризикувати великим протистоянням із Твер’ю та Мамаєм, використав дипломатичні методи для врегулювання конфлікту.
Хоча війна не закінчилася значною битвою, її результат ще більше зміцнив позиції Москви. Дмитро Донський підтвердив своє право на велике князівство Володимирське, а Михайло Тверський змушений був поступитися.
Твер ще раз зазнала політичної поразки, що ще більше послабило її претензії на першість.
Це була одна з небагатьох московсько-тверських війн, яка завершилася мирною угодою, що свідчило про зміну підходу до вирішення конфліктів.