Десята московсько-тверська війна стала важливим етапом у боротьбі між Московією та Тверським князівством, яка відбувалася на фоні зростаючої централізації Московії.
Хоча Твер уже втратила автономію, залишалася опозиційним центром для Московії, і її князі намагалися відновити незалежність.
Тверь намагалася укріпити зв’язки з Литвою, що викликало занепокоєння в Москві, оскільки це загрожувало стабільності регіону.
У 1471 році напруженість досягла критичної точки, коли Московія вирішила знову розпочати військові дії проти Твері.
Однією з ключових подій війни стала битва на річці Шелонь, де московські війська під командуванням Івана III зуміли здобути значну перемогу.
Перемога Москви призвела до розгромлення тверських сил, що змусило Твер зректися своїх спроб відновлення незалежності.
Десята війна ще більше зміцнила позиції Московії, остаточно закріпивши її контроль над Тверю.
Після цієї війни Твер стала повністю залежною від Москви, а її князі втратили будь-яку політичну самостійність.