Друга московсько-тверська війна — це конфлікт між князівствами Московським і Тверським, який тривав з 1318 по 1321 рік. Він був продовженням боротьби за домінування, а також за право контролювати велике княжіння Володимирське.
Після страти в 1318 році князя Михайла Ярославича Тверського в Золотій Орді, Московський князь Юрій Данилович отримав ярлик на велике княжіння Володимирське від хана Узбека. Однак Твер не погоджувалася з цим рішенням і не припинила своїх претензій на Володимирський престол. Новим тверським князем став син Михайла — Дмитро Михайлович Тверський, відомий також як Дмитро Грізні Очі.
Конфлікт між Москвою і Твер’ю продовжувався, але тепер із ще більшим запеклим характером, оскільки обидва князівства прагнули встановити контроль над північно-східними руськими землями і забезпечити собі підтримку Золотої Орди.
У 1319 році князь Юрій Данилович, маючи підтримку хана Узбека та ординських військ, продовжував свої претензії на Володимирський престол. Московський князь активно намагався розширити свій вплив на сусідні землі і зміцнити свій контроль над Новгородом.
Дмитро Михайлович, новий князь Твері, не визнавав влади Юрія і почав готуватися до нових військових дій. Він прагнув помститися за смерть батька і відновити позиції Твері.Особливою ареною конфлікту стала боротьба за контроль над Новгородом — економічно важливим містом, яке неодноразово змінювало союзників між Твер’ю і Москвою. Обидві сторони намагалися залучити новгородців на свій бік. Юрій Данилович тимчасово здобув перевагу, однак ситуація залишалася напруженою.
Військові сутички між Москвою і Твер’ю проходили на територіях, прилеглих до Новгорода і Володимирського князівства. Обидві сторони намагалися захопити стратегічні міста та укріплення, щоб забезпечити контроль над регіоном.Хоча значних вирішальних битв у цей період не відбулося, війна супроводжувалася набігами, захопленням фортець і знищенням населених пунктів.
1319 рік — вирішальний момент. В цей рік ситуація почала змінюватися на користь Твері. Дмитро Михайлович зміцнив свої позиції і зумів переконати частину новгородців перейти на його бік. Він продовжував опиратися владі Москви та Орди, навіть попри загрозу нових репресій з боку хана.
Після тривалих військових сутичок і виснаження обох сторін, у 1321 році конфлікт був тимчасово припинений завдяки мирній угоді. Юрій Данилович зміг зберегти ярлик на Володимирське княжіння, але Твер залишилася впливовим князівством і не втратила свого впливу на Новгород.
Хоча мирна угода формально припинила війну, ворожнеча між князівствами тривала, і боротьба за вплив не завершилася.
Після закінчення війни Твер і Москва продовжували суперничати за владу. Незважаючи на те, що Юрій Данилович утримав ярлик на велике княжіння, Твер продовжувала чинити опір, і її князі неодноразово повставали проти Москви. Дмитро Михайлович Тверський не здався після завершення війни. У 1322 році він поїхав до Золотої Орди, де подав скаргу на Юрія Даниловича, звинувативши його в несправедливості та захопленні земель. Це призвело до арешту Юрія та його смерті в Орді у 1325 році. Ворожнеча між Москвою і Твер’ю тривала ще багато років і перетворилася на багаторічну боротьбу за політичне домінування.