Вестмінстерське абатство | Лондон, Велика Британія

Вестмінстерське абатство (Westminster Abbey) — найважливіший, поруч із Кентерберійським собором і собором Св. Петра. Павла в лондонському Сіті, англіканський храм.

Абатство, починаючи з Вільгельма Завойовника (1066), є місцем коронації королів Англії та королів Великої Британії, за винятком Едуарда V та Едуарда VIII, які не були короновані.

З 13 століття абатство також було місцем поховання королів і видатних людей.

З 1066 року тут відбулися коронації 40 англійських і британських монархів і поховано 18 англійських, шотландських і британських монархів.

З 1100 року в абатстві відбулося щонайменше 16 королівських весіль.

Історія Вестмінстерського абатства

За давнім переказом храм заснований у 616 році на острові, який тоді називався Торні. на місці, де звичайному рибалці з’явилося видіння святого Петра. Перший монастир тут був заснований приблизно у 800 році.

Кам’яне абатство вибудуване близько 1045–1050 королем Едвардом Сповідником. Він з політичних причин не зміг дотриматися своєї обітниці піти в паломництво до Риму, в обмін на звільнення від цих обітниці, за пропозицією папи, мав відбудувати абатство.

Храм освятили 28 грудня 1065 року, лише за тиждень до смерті монарха, який був похований там.

Коронація його наступника, Гарольда II, стала останньою перед норманською навалою.

У 1066 році у Вестмінстерському абатстві відбулася коронація Вільгельма Завойовника.

У 1220 році Генріх III добудував Каплицю Леді, а через 25 років він розпочав ретельну реконструкцію всього абатства у формі, яка збереглася донині.

Наступна велика реконструкція відбулася за Генріха VII в 16 столітті в стилі англійської готики. Генрі VII додав до храму капличку Благословенної Діви Марії у 1503 році, нині відомішу як Каплиця Генрі VII.

У 1534 році Генріх VIII зайняв абатство під час його боротьби з католицькою церквою, а в 1540 році він ліквідував бенедиктинське абатство.

Марія I Тюдор у 1553 році відродила абатство на кілька років, але потім Єлизавета I його знову скасувала.

У 1560 році Вестмінстерське абатство було перетворено на т. зв Королівський пекуліар, що переходить безпосередньо під юрисдикцію монарха.

Упродовж бурхливих 1640-х років собор зазнав страшного нищення від пуританських іконоборців.

Всесвітньо відомі дві західні вежі абатства збудовані між 1722 та 1745 в неоготичному стилі архітектором Ніколасом Гоксмуром з портландського каменя.

Подальшу перебудову та реконструкцію проводили вже в XIX ст. під керівництвом сера Джорджа Гілберта Скотта.

До XIX ст. ст. Вестмінстер був третім науковим осередком в Англії, після Оксфорда та Кембриджа. Саме тут ще в 1611 переклали першу третину Біблії короля Якова зі Старого Завіту та останню другу половину Нового Завіту. У XX ст. Нова Англійська Біблія також була складена у Вестмінстерському абатстві.