У 1957 році військово-повітряні сили окреслили свої специфікації для літака, який міг би літати зі швидкістю 3 Маха на висоті 75 000 футів. Очікувалося, що він забезпечуватиме подібне корисне навантаження та радіус дії, що й B-52. Boeing і North American Aviation подали концепції дизайну, але для розробки було обрано пропозицію North American.
Ключовим принципом у конструкції North American була підйомна сила стиснення, яка значно покращила б підйомну силу літака до лобового опору під час польоту на високих надзвукових швидкостях. Новий бомбардувальник мав бути розроблений як B-70 (XB-70 у формі експериментального прототипу) і отримав назву Valkyrie.
Враховуючи неймовірну швидкість і висотні можливості XB-70, очікувалося, що він буде практично захищений від перехоплення. Але розробка такого амбітного бомбардувальника буде сповнена технічних проблем. Що ще важливіше, величезний прогрес у ракетних технологіях незабаром загрожував би зробити всю концепцію надзвукового міжконтинентального бомбардувальника застарілою.