Albatros Al 102 — німецький двомісний навчально-тренувальний літак 1930-х років, розроблений фірмою Albatros Flugzeugwerke GmbH у Берліні-Йоганністалі. Його заводське позначення — L 102, а Al 102 — позначення за системою Reichsluftfahrtministerium (RLM), запроваджене для літаків Albatros.
Машина являла собою одномоторний високоплан-парасоль із двома відкритими кабінами, розташованими тандемом. Окрім сухопутного варіанта, існував поплавковий Al 102W, який отримав додаткове нижнє крило й фактично став півторапланом. Загалом побудували близько 10 літаків сімейства L/Al 102: вісім сухопутних і два поплавкових. Після включення Albatros до складу Focke-Wulf конструкція стала основою для подальшого Focke-Wulf Fw 55.
Позначення
Літак відомий під кількома близькими позначеннями:
- Albatros L 102 — початкове заводське позначення;
- L 102L — сухопутний варіант; літера L походила від Land;
- L 102W — поплавковий варіант; W — Wasser («вода»);
- Albatros Al 102 — позначення за системою RLM;
- Al 102L — RLM-позначення сухопутної версії;
- Al 102W — RLM-позначення поплавкової версії;
- Focke-Wulf Fw 55 — подальше позначення значно переробленої версії конструкції після переходу Albatros до Focke-Wulf.
Таким чином, L 102 та Al 102 — не два різні літаки, а заводське та офіційне RLM-позначення одного типу. У документах перехідного періоду могли використовуватися старе заводське позначення L 102 і пізніше Al 102.
Розробка
Al 102 створювався як розвиток попереднього Albatros L 101 / Al 101 — двомісного навчального та спортивного літака 1930 року. На відміну від L 101, нова машина отримала потужніший двигун, збільшені розміри та відповідно вищі льотні характеристики. У системі RLM Al 102 проходив як двомісний навчальний літак; у довідковій RLM-типології він також характеризується як збільшений розвиток Al 101.
Розробка припала на період глибокої перебудови німецької авіаційної промисловості. У вересні 1931 року Albatros Flugzeugwerke була включена до складу Focke-Wulf Flugzeugbau AG. Focke-Wulf отримала контроль над підприємством у Йоганністалі, а колишні розробки Albatros продовжувалися вже в новій корпоративній структурі.
Особливе значення для подальшої долі L 102 мав Курт Танк. Він перейшов до Focke-Wulf 1 листопада 1931 року як керівник конструкторського бюро, а з 1932 року очолив технічний напрям підприємства. Саме в цей період L 102 проходив випробування та подальше вдосконалення.
Перший політ L 102 джерела датують вереснем 1932 року. Загалом тип був невеликою серією, а його значення визначалося не стільки чисельністю виробництва, скільки переходом від довоєнної традиції навчальних літаків Albatros до нової лінії Focke-Wulf.
Конструкція
Albatros Al 102L був одномоторним двомісним літаком традиційної схеми.
Фюзеляж мав конструкцію змішаного типу. Його силовою основою була зварна конструкція зі сталевих труб, доповнена дерев’яним каркасом; зовнішня поверхня частково виконувалася з фанерною обшивкою, а частково полотняною. Такий підхід був характерним для німецьких навчальних і легких літаків початку 1930-х років.
Екіпаж складався з двох осіб — курсанта та інструктора. Вони розміщувалися тандемом у двох окремих відкритих кабінах. Відсутність закритої кабіни спрощувала конструкцію та забезпечувала хороший огляд під час навчальних польотів.
Крило сухопутної Al 102L було високорозташованим крилом-парасолем, установленим над фюзеляжем і підтримуваним системою підкосів. Основне крило являло собою одноплощинне несуче крило; його конструкція була пов’язана з фюзеляжем центральними та бічними підкосами.
Хвостове оперення було звичайної схеми з одним вертикальним кілем і горизонтальним стабілізатором. Горизонтальне оперення мало підкоси. Шасі сухопутної версії було нерухомим, із двома основними колесами та хвостовою опорою.
Силова установка
Albatros Al 102 оснащувався Argus As 10C — восьмициліндровим V-подібним авіаційним двигуном повітряного охолодження з перевернутою схемою циліндрів.
У довідкових джерелах потужність зазначається приблизно як 237–240 к. с. (174–177 кВт). Саме двигун Argus As 10C був одним із поширених німецьких авіадвигунів цього класу на початку 1930-х років.
Для навчального літака така силова установка забезпечувала досить значний запас потужності порівняно з ранніми легкими тренувальними машинами, але основною метою Al 102 залишалося навчання, а не бойове застосування.
Сухопутний варіант Al 102L
Al 102L був основним сухопутним варіантом. Він зберігав схему високоплана-парасоля та звичайне колісне шасі.
Основні характеристики
| Параметр | Al 102L |
|---|---|
| Екіпаж | 2 особи |
| Довжина | близько 8,7–8,8 м |
| Розмах крила | 13,30 м |
| Площа крила | 22,2 м² |
| Маса порожнього літака | 780 кг |
| Максимальна злітна маса | 1200 кг |
| Двигун | Argus As 10C |
| Потужність | близько 237–240 к. с. |
| Максимальна швидкість | 210 км/год |
| Крейсерська швидкість | 195 км/год |
| Дальність | близько 680 км |
| Тривалість польоту | близько 3,5 год |
| Практична стеля | 5000 м |
| Скоропідйомність | близько 4,9 м/с |
Різні довідники наводять для висоти літака 2,55 або близько 3,1 м. Німецьке джерело, яке посилається на працю Франца Людвіга Нера 1937 року, дає 2,55 м; англомовні довідкові таблиці наводять 3,1 м. Через цю розбіжність коректніше не подавати висоту як безсумнівне однозначне значення.
Поплавковий Al 102W
Окремою модифікацією став Al 102W, призначений для експлуатації з води.
Замість колісного шасі він отримав два великих поплавки. Через необхідність збільшити підйомну силу та адаптувати конструкцію до поплавкового обладнання крило було істотно перероблено.
Al 102W отримав невелике додаткове нижнє крило, приєднане до фюзеляжу. У результаті літак уже не був чистим монопланом: його схема стала півторапланною (sesquiplane). Змінилися також довжина фюзеляжу та система підкосів крила.
Основні дані Al 102W
| Параметр | Al 102W |
|---|---|
| Екіпаж | 2 особи |
| Довжина | 9,37–9,4 м |
| Розмах крила | 13,30 м |
| Загальна площа крил | 31,4 м² |
| Маса порожнього | близько 961–965 кг |
| Максимальна злітна маса | 1350 кг |
| Двигун | Argus As 10C |
| Потужність | близько 237–240 к. с. |
| Максимальна швидкість | 185 км/год |
| Крейсерська швидкість | 180 км/год |
| Дальність | 585 км |
| Тривалість польоту | близько 3 год 15 хв |
| Практична стеля | 4500 м |
| Скоропідйомність | близько 3,1 м/с |
Збільшення маси та аеродинамічного опору поплавкового обладнання закономірно зменшило швидкість, дальність і скоропідйомність порівняно з Al 102L. Водночас збільшена площа несучої поверхні сприяла експлуатації літака з води.
Принципові відмінності між версіями
| Характеристика | Al 102L | Al 102W |
|---|---|---|
| Призначення | сухопутний навчальний літак | навчальний гідролітак |
| Шасі | колісне, нерухоме | два поплавки |
| Схема крила | високоплан-парасол, моноплан | півтораплан |
| Довжина | 8,72–8,8 м | 9,37–9,4 м |
| Площа крила | 22,2 м² | 31,4 м² |
| Маса порожнього | 780 кг | близько 961 кг |
| Злітна маса | 1200 кг | 1350 кг |
| Максимальна швидкість | 210 км/год | 185 км/год |
| Крейсерська швидкість | 195 км/год | 180 км/год |
| Дальність | 680 км | 585 км |
| Стеля | 5000 м | 4500 м |
Виробництво
Al 102 був малосерійним літаком. Сучасні узагальнені довідники наводять 10 побудованих машин, з яких 8 були сухопутними L 102L, а 2 — поплавковими L 102W.
Німецький реєстр цивільних літаків дозволяє простежити щонайменше значну частину сухопутної серії. У ньому фігурують машини D-2703—D-2709, причому для них наведені заводські номери 176—182; вони були побудовані Focke-Wulf і передані до Deutsche Verkehrsfliegerschule (DVS) у Берліні. Окремо реєстр фіксує D-2699 як Albatros L102 B та D-2711 як Albatros L102 W / Fw 55W.
Ці реєстраційні дані добре узгоджуються з підрахунком у вісім сухопутних і дві поплавкові машини, хоча документація окремих ранніх прототипів не завжди дозволяє беззастережно встановити їхній статус у серії.
Перехід від Albatros до Focke-Wulf
Історія Al 102 тісно пов’язана з поглинанням Albatros компанією Focke-Wulf.
У вересні 1931 року Albatros Flugzeugwerke була включена до Focke-Wulf. У джерелах це описується як об’єднання, здійснене під державним тиском; після нього виробничі потужності Albatros у Йоганністалі стали частиною структури Focke-Wulf.
У листопаді 1931 року до Focke-Wulf приєднався Курт Танк, який став керівником конструкторського бюро, а з 1932 року — технічним керівником підприємства. Саме Танк займався випробуванням і подальшим розвитком частини успадкованих від Albatros конструкцій.
У перехідний період старі позначення L 102 продовжували використовуватися, хоча підприємство вже працювало в структурі Focke-Wulf. Після впровадження системи RLM літак отримав індекс Al 102.
Випробування Курта Танка
Al 102 має особливе місце в ранній кар’єрі Курта Танка як льотчика-випробувача.
За біографічними даними, Танк особисто випробовував L 102. Під час одного з випробувань літак потрапив в аварійну ситуацію під час пікірування. Танк зміг покинути машину до її знищення й не отримав серйозних травм. Цей епізод згадується в біографічних матеріалах про нього, хоча деталі аварії в різних вторинних джерелах відрізняються.
Ця історія мала значення для подальшого вдосконалення конструкції: під час випробувань виявлялися питання міцності крила, що стало одним із напрямів подальших робіт над похідною машиною Focke-Wulf.
Зв’язок із Focke-Wulf Fw 55
Безпосереднім нащадком L 102 став Focke-Wulf Fw 55.
Fw 55 не був абсолютно новою конструкцією: він являв собою розвиток Albatros L 102 із внесеними змінами. У довідкових джерелах Fw 55 описується як навчальний літак Luftwaffe, що зберіг основну концепцію L 102 — одномоторний високоплан, два відкриті місця екіпажу та двигун Argus As 10C.
Focke-Wulf посилила конструкцію та внесла інші зміни. Саме ця перероблена машина отримала власне позначення Fw 55.
Існували:
- Fw 55L — сухопутна версія;
- Fw 55W — поплавкова версія з двома поплавками та нижнім крилом.
Особливо показовим є літак із цивільною реєстрацією D-2711, який реєстр ідентифікує як Albatros L102 W = Fw 55W. Це демонструє безпосередній перехід від позначення Albatros до Focke-Wulf.
Застосування
Основним призначенням Al 102 було навчання льотчиків. Машина використовувалася німецькими льотними організаціями, зокрема Deutsche Verkehrsfliegerschule (DVS) — Німецькою школою повітряного сполучення.
DVS формально була цивільною організацією, однак у міжвоєнній Німеччині вона відігравала важливу роль у підготовці льотного персоналу. Її літаки та льотні кадри стали частиною ширшої системи відновлення німецької військової авіації після обмежень Версальського договору.
Реєстраційні записи показують, що серійні Albatros L102 перебували в розпорядженні DVS / Berlin, а окремі машини пізніше переходили до NSFK.
В окремих довідниках серед користувачів сімейства також зазначаються Luftwaffe та Deutsche Versuchsanstalt für Luftfahrt (DVL). Водночас для раннього періоду доцільно розрізняти безпосередню експлуатацію DVS/DVL та пізніше використання похідного Fw 55 у системі Luftwaffe.
DVS і підготовка льотчиків
Застосування Al 102 у DVS було логічним для машини такого класу. Вона мала два місця, відкриті кабіни, хорошу оглядовість і характеристики, достатні для навчання на більш потужному одномоторному літаку.
У порівнянні з легшими початковими тренувальними машинами Al 101, L 102 був ближчим за розмірами та потужністю до літаків, з якими майбутньому військовому льотчику доводилося працювати на наступних етапах підготовки.
Реєстрації та відомі машини
Завдяки німецьким цивільним реєстраційним спискам відомі такі машини:
- D-2699 — Albatros L102 B;
- D-2703, заводський № 176 — Albatros L102 B, згодом D-IDYP;
- D-2704, заводський № 177? — Albatros L102 B;
- D-2705, заводський № 178 — Albatros L102 B;
- D-2706, заводський № 179 — Albatros L102 B;
- D-2707, заводський № 180 — Albatros L102 B;
- D-2708, заводський № 181 — Albatros L102 B, згодом D-IDUQ;
- D-2709, заводський № 182 — Albatros L102 B, згодом D-IDEV;
- D-2711 — Albatros L102 W / Focke-Wulf Fw 55W.
Позначення L102 B у реєстрах є важливим нюансом: частина вторинних джерел використовує L102L або просто L102, тоді як у цивільних документах зустрічається літера B. Тому при реконструкції історії конкретного борту необхідно спиратися на заводський номер та реєстрацію, а не лише на варіантне позначення.
Порівняння з Albatros Al 101
Al 102 був розвитком Al 101, але являв собою більшу та потужнішу машину.
| Параметр | Al 101 | Al 102 |
|---|---|---|
| Екіпаж | 2 | 2 |
| Схема | високоплан | високоплан-парасол |
| Двигун | Argus As 8a | Argus As 10C |
| Потужність | 80 к. с. | близько 237–240 к. с. |
| Максимальна швидкість | близько 171 км/год | 210 км/год |
| Роль | початкова/загальна підготовка | більш потужний навчальний літак |
| Поплавкова версія | не основна | Al 102W |
Al 101 був значно численнішим: джерела наводять десятки побудованих машин, тоді як L 102 залишився малосерійним типом.
Значення поплавкового варіанта
Al 102W цікавий тим, що його не можна розглядати просто як L 102 із заміненим шасі.
Для роботи з води було збільшено несучу поверхню: під фюзеляжем з’явилося коротке нижнє крило, що перетворило літак на півтораплан. Змінилися підкоси та довжина фюзеляжу, а два поплавки замінили колісне шасі.
У результаті Al 102W мав:
- більшу площу крила — 31,4 м² проти 22,2 м²;
- більшу злітну масу — 1350 проти 1200 кг;
- нижчу максимальну швидкість — 185 проти 210 км/год;
- меншу дальність — 585 проти 680 км;
- нижчу практичну стелю — 4500 проти 5000 м.
Матеріали та технологія
Конструкція Al 102 відображала перехідний характер німецького авіабудування початку 1930-х років.
Основні елементи поєднували:
- сталеву трубчасту силову конструкцію фюзеляжу;
- дерев’яні елементи каркаса;
- фанерну обшивку окремих частин;
- полотняну обшивку інших поверхонь;
- металеві елементи силового набору;
- дерев’яні поплавки у гідроваріанті.
За описом Fw 55, успадкована від Albatros схема передбачала зварний сталевий трубчастий фюзеляж, обведений дерев’яним каркасом і обтягнутий полотном; крило мало комбіновану обшивку.
Озброєння
Штатного озброєння Albatros Al 102 не мав.
Це був навчально-тренувальний літак, а не винищувач, розвідник чи штурмовик. У його конструкції не передбачалося штатного бомбового чи кулеметного озброєння.
Льотні характеристики
Для сухопутного Al 102L максимальна швидкість становила близько 210 км/год, крейсерська — близько 195 км/год. Дальність оцінюється у 680 км, а практична стеля — близько 5000 м.
Поплавковий Al 102W був повільнішим: приблизно 185 км/год максимальної та 180 км/год крейсерської швидкості. Його дальність становила близько 585 км, а стеля — близько 4500 м.
Для Al 102L джерела також наводять скоропідйомність близько 4,9 м/с, а для Al 102W — близько 3,1 м/с.
Роль у розвитку Focke-Wulf
Історичне значення Al 102 полягає не у великій серійності, а в його ролі як перехідної конструкції між Albatros та Focke-Wulf.
Літак був одним із перших типів, що продовжили життя після поглинання Albatros Focke-Wulf. Під час роботи над ним випробовувалися конструктивні рішення та методи, які пізніше використовувалися у власних літаках Focke-Wulf.
Особливо важливим був досвід Курта Танка, який поєднав роботу льотчика-випробувача з конструкторською діяльністю. Після Al 102 його кар’єра у Focke-Wulf привела до створення низки відомих німецьких літаків, серед яких Fw 44, Fw 56, Fw 58, Fw 190 та Fw 200.
Місце в історії німецької авіації
Albatros Al 102 належить до невеликої групи німецьких навчальних літаків перехідного періоду 1931–1934 років, коли авіаційна промисловість Німеччини переходила від обмеженої післявоєнної цивільної діяльності до масштабної системи підготовки авіаційних кадрів.
Він з’явився в момент ліквідації самостійної Albatros Flugzeugwerke, став одним із перших літаків, що перейшли до виробничої системи Focke-Wulf, і зрештою послужив основою для Fw 55. У цьому сенсі Al 102 є важливою ланкою між пізніми цивільними конструкціями Albatros і першими поколіннями навчальних літаків Focke-Wulf.
Коротка хронологія
- 1931 — розробка L 102; Albatros Flugzeugwerke входить до складу Focke-Wulf.
- 1 листопада 1931 — Курт Танк переходить до Focke-Wulf як керівник конструкторського бюро.
- 1932 — перші польоти L 102; джерела датують перший політ вереснем 1932 року.
- 1932 — розробляється/випробовується поплавковий L 102W.
- 1932–1934 — виробництво невеликої серії сухопутних і поплавкових машин.
- 1933–1934 — серійні літаки експлуатуються, зокрема, DVS; реєстраційні дані фіксують машини D-2703—D-2709.
- 1930-ті — подальший розвиток конструкції під позначенням Focke-Wulf Fw 55.
- пізніше — Fw 55 використовується як навчальний літак у системі Luftwaffe.
Підсумкові характеристики
Albatros Al 102L
- тип: двомісний навчально-тренувальний літак;
- схема: одномоторний високоплан-парасол;
- екіпаж: 2;
- виробник: Albatros Flugzeugwerke / Focke-Wulf-Albatros;
- перший політ: 1932;
- двигун: Argus As 10C;
- потужність: близько 237–240 к. с.;
- довжина: близько 8,7–8,8 м;
- розмах: 13,30 м;
- площа крила: 22,2 м²;
- маса порожнього: 780 кг;
- максимальна злітна маса: 1200 кг;
- максимальна швидкість: 210 км/год;
- крейсерська швидкість: 195 км/год;
- дальність: 680 км;
- практична стеля: 5000 м;
- озброєння: відсутнє;
- кількість: близько 8 сухопутних машин.
Albatros Al 102W
- тип: двомісний навчальний гідролітак;
- схема: півтораплан на двох поплавках;
- екіпаж: 2;
- двигун: Argus As 10C;
- потужність: близько 237–240 к. с.;
- довжина: 9,37–9,4 м;
- розмах: 13,30 м;
- площа крил: 31,4 м²;
- маса порожнього: близько 961–965 кг;
- максимальна злітна маса: 1350 кг;
- максимальна швидкість: 185 км/год;
- крейсерська швидкість: 180 км/год;
- дальність: 585 км;
- практична стеля: 4500 м;
- кількість: близько 2 машин;
- подальший розвиток: Focke-Wulf Fw 55W.
Albatros Al 102 був невеликим за серійністю, але історично важливим німецьким навчальним літаком початку 1930-х років. Він завершував еволюцію навчальних конструкцій Albatros, став одним із перших типів, успадкованих Focke-Wulf після поглинання Albatros, і безпосередньо привів до створення Focke-Wulf Fw 55. Його характерна конструкція — двомісний високоплан-парасол із відкритими кабінами та двигуном Argus As 10C — поєднувала традиційну змішану технологію з вимогами нової системи льотної підготовки Німеччини 1930-х років.