Свідомість не обмежується мозком. Розум може поширюватися за межі тіла через певне поле, завдяки якому виникають явища, які матеріалістична модель пояснює неповно або взагалі не пояснює.

«Важка проблема» свідомості

Сучасна наука добре описує роботу мозку.

Але вона досі не пояснює:

  • чому існує суб’єктивний досвід;
  • як фізичні процеси породжують свідомість.

Шелдрейк вважає, що проблема виникає через занадто вузьке припущення: свідомість повністю міститься всередині мозку.

Розум як поле

Основна модель лекції: Мозок не виробляє свідомість повністю.

Він скоріше:

  • приймає;
  • організовує;
  • спрямовує поле розуму.

Аналогія:

  • магніт → магнітне поле;
  • Земля → гравітаційне поле;
  • людина → поле свідомості.

Ми бачимо світ не “в голові”

Традиційна модель: Світ існує лише як внутрішня реконструкція мозку. Шелдрейк пропонує іншу інтерпретацію: коли людина дивиться, її увага буквально простягається до предмета.

Тобто зір —
це двосторонній процес:

  • світло входить в очі;
  • свідомість виходить назовні.

Погляд може бути взаємодією

Якщо свідомість поширюється, то погляд перестає бути пасивним. Він стає взаємодією між людьми. Звідси гіпотеза: люди можуть відчувати, коли на них дивляться, навіть не бачачи спостерігача.

Побутові феномени можуть містити реальні закономірності

Шелдрейк виходить із принципу: поширений людський досвід не слід автоматично списувати на помилки. Якщо багато людей незалежно повідомляють про однакове явище, воно заслуговує на експериментальну перевірку.

Телепатія — не диво, а можлива біологічна функція

Якщо телепатія існує, то вона повинна:

  • бути природною;
  • мати еволюційний сенс;
  • виникнути через природний добір.

Вона не є “надприродною”, а могла бути звичайним способом зв’язку соціальних істот.

Соціальні групи поводяться як єдине ціле

Швидка координація:

  • зграй птахів;
  • косяків риб;
  • вовчих зграй

може свідчити, що група працює не лише як сума окремих особин, а як єдина система. Шелдрейк називає це спільним полем.

Емоційний зв’язок важливіший за фізичну відстань

Найсильніші ефекти, за його твердженнями,

виникають між:

  • матір’ю і дитиною;
  • господарем і собакою;
  • близькими людьми.

Не відстань, а близькість стосунків визначає силу зв’язку.

Телепатія проявляється в повсякденному житті

Приклади, які Шелдрейк досліджує:

  • відчуття чужого погляду;
  • собака чекає господаря;
  • кіт ніби “знає” про ветеринара;
  • передбачення телефонного дзвінка;
  • передбачення електронного листа;
  • зв’язок матері й немовляти.

Ідея: телепатія — не рідкісний феномен, а слабка, але звичайна властивість соціального життя.

Експеримент важливіший за переконання

Шелдрейк постійно повторює: не потрібно вірити.

Потрібно:

  • ставити експерименти;
  • повторювати їх;
  • відкривати методики;
  • накопичувати дані.

Навіть негативний результат є корисним.

Відкрита наука

На його думку, дослідження мають бути:

  • відкритими;
  • доступними;
  • такими, що легко повторити.

Він прагне, щоб будь-хто міг самостійно перевірити його твердження.

Скептики — необхідна частина науки

Шелдрейк не вважає, що скептиків потрібно ігнорувати. Навпаки, спільні експерименти зі скептиками, на його думку, роблять результати сильнішими.

Межі сучасної науки можуть бути ширшими

Проблема не обов’язково в явищах. Проблема може бути у моделі, через яку ми дивимося на світ. Якщо змінити модель, частина “аномалій” може стати звичайними природними процесами.

Свідомість може бути не локальним продуктом мозку, а полем, що виходить за межі тіла.

Якщо це так, то явища на кшталт відчуття погляду, телепатії, синхронної поведінки соціальних тварин і зв’язку між близькими людьми можуть бути проявами одного фундаментального механізму — взаємодії через розширене поле свідомості. Саме цю гіпотезу, на думку Шелдрейка, слід перевіряти відкритими й відтворюваними експериментами, а не відкидати лише тому, що вона виходить за межі звичної наукової картини світу. Він стверджує, що явища, які називають телепатією, інтуїцією чи передчуттям, слід не відкидати як неможливі, а досліджувати експериментально.

Головна суперечка: чи достатньо статистики без теорії?

Критика:

  • наука потребує не лише статистичних збігів;
  • потрібне пояснення механізму;
  • теорія має дозволяти спростування.

Відповідь Шелдрейка: Історія науки показує: спочатку часто відкривають явище, а вже потім знаходять пояснення.

Приклади:

  • аспірин працював задовго до розуміння його механізму;
  • надпровідність існувала до повного пояснення;
  • гравітація досі не має остаточної теорії.

Отже: відсутність повного пояснення не означає відсутність самого явища.

Теорія морфічного резонансу

Шелдрейк пропонує власну модель:

Морфічні поля

Це поля, які:

  • організовують живі системи;
  • містять своєрідну пам’ять;
  • впливають на розвиток і поведінку.

Основна ідея: природа має не лише генетичну пам’ять, а ще й пам’ять через повторювані форми та процеси.

Передбачення теорії

Хороша теорія повинна робити прогнози.

За Шелдрейком:

якщо морфічні поля існують, тоді:

  • зв’язок сильніший між близькими людьми;
  • відстань не повинна бути головним фактором;
  • навчання одного може впливати на інших;
  • нові навички можуть поширюватися швидше після першого освоєння.

Чому телепатія викликає такий опір?

Шелдрейк вважає: проблема не лише в доказах. Проблема — у культурній установці.

Після епохи Просвітництва:

  • боротьба із забобонами стала частиною науки;
  • усе, що нагадувало містицизм, автоматично відкидалося.

Тому виникло правило: «Освічена людина не повинна серйозно ставитися до таких явищ». На думку Шелдрейка, це перетворилося на соціальне табу.

Наука і скептицизм

Його позиція: Скептицизм потрібен.

Але є різниця між:

Науковим скептиком:

  • перевіряє;
  • ставить експерименти;
  • готовий змінити думку.

Ідеологічним скептиком:

  • вирішив наперед, що явище неможливе;
  • будь-які результати пояснює помилкою.

Для розвитку науки потрібен перший тип.

Колективна свідомість і спільна увага

Одна з важливих ідей: Свідомість має соціальну природу. Люди постійно створюють спільні поля уваги.

Приклади:

  • батьки і дитина разом дивляться на предмет;
  • громада слухає оповідача;
  • мільйони людей дивляться одну подію по телевізору.

Медіа створили новий масштаб: одна подія може одночасно об’єднати величезну кількість людей.

Розум поширюється не лише в просторі, а й у часі

Шелдрейк розширює свою ідею.

Свідомість має зв’язки:

Назад у часі:

  • пам’ять;
  • культурна пам’ять;
  • накопичений досвід.

Уперед у часі:

  • наміри;
  • очікування;
  • передчуття майбутнього.

Людина живе не лише в моменті. Її свідомість пов’язана з минулим і майбутнім.

Зір як модель роботи свідомості

Шелдрейк заперечує ідею: «У голові є внутрішній екран, на якому мозок показує світ».

Його модель: мозок не створює світ, а бере участь у взаємодії зі світом.

Аналогія:

Телевізор

Телевізор не створює передачу.

Він:

  • приймає сигнал;
  • перетворює його;
  • показує.

Так само мозок може бути не виробником свідомості, а її органом взаємодії.

Чому ці здібності не очевидні?

Питання: Якщо телепатія корисна для виживання, чому вона слабка?

Відповідь Шелдрейка: Сучасне суспільство змінило умови.

Раніше:

  • інтуїтивний зв’язок був важливішим;
  • люди залежали від близького соціального контакту.

Сьогодні:

  • телефон;
  • інтернет;
  • технології

замінюють багато природних способів комунікації. Але здатність не зникла.

Різні типи соціальних полів

Шелдрейк розділяє:

Поля координації:

Вони пояснюють:

  • рух зграї птахів;
  • поведінку риб;
  • узгоджені дії груп.

Поля зв’язку:

Вони пояснюють:

  • відчуття близьких людей;
  • телепатичні переживання;
  • інтуїтивні реакції.

Інтуїція як практична форма розширеного розуму

Інтуїція — це не просто «шосте відчуття».

Вона включає:

  • швидке розпізнавання закономірностей;
  • читання слабких сигналів;
  • рішення в умовах невизначеності.

Саме тому успішні:

  • підприємці;
  • науковці;
  • лідери

часто покладаються на інтуїцію.

Чи можна розвивати інтуїцію?

Шелдрейк відповідає:

можливо.

Але це треба перевіряти.

Правильний підхід:

  1. виміряти здібності до навчання;
  2. провести тренування;
  3. повторно протестувати;
  4. порівняти результати.

Не віра, а експеримент.

Чому ідеї досі не стали загальноприйнятими?

За Шелдрейком: Причина — не лише наукова.

Є три бар’єри:

1. Соціальне табу

Вчені бояться репутаційних втрат.

2. Інституційна упередженість

Деякі журнали не хочуть розглядати такі теми.

3. Культурна установка

Ідея вважається неможливою ще до перевірки.

Майбутнє досліджень

Шелдрейк бачить потенціал у:

  • великих онлайн-експериментах;
  • мобільних додатках;
  • відкритій науці;
  • масових тестуваннях.

Перевага цифрової епохи: мільйони людей можуть одночасно брати участь у дослідженнях.

Фінальний смисл лекції

Головний виклик, який ставить Шелдрейк:

Чи є людина замкненою біологічною машиною, чи частиною ширшої системи зв’язків?

Його відповідь: людський розум може бути розширеним:

  • у просторі — через зв’язки з іншими;
  • у часі — через пам’ять і передчуття;
  • у соціумі — через спільну увагу;
  • у природі — через невидимі поля організації.

Головний принцип:

Не все, що виходить за межі сучасної моделі науки, є неможливим. Але все, що претендує на статус знання, має пройти через перевірку досвідом і експериментом.

Шелдрейк пропонує бачити свідомість не як ізольований продукт мозку, а як процес взаємодії людини зі світом — через поля зв’язку, увагу, пам’ять і соціальні взаємодії, які наука лише починає досліджувати.

Дещо інше: