Douglas A2D Skyshark — експериментальний американський військовий літак 1950-х років, розроблений компанією Douglas Aircraft Company як перспективний палубний винищувач-бомбардувальник з турбогвинтовим двигуном. Проєкт був спрямований на створення більш швидкого та потужного замінника винищувачів із поршневими двигунами, таких як F4U Corsair. Однак через технічні складнощі з двигуном і швидкий розвиток реактивної авіації, програма A2D була зрештою припинена, і літак так і не надійшов у серійне виробництво.
Характеристики
- Тип: палубний винищувач-бомбардувальник (турбогвинтовий)
- Екіпаж: 1 пілот
- Довжина: 11,56 м
- Розмах крил: 15,29 м
- Висота: 5,36 м
- Площа крила: 29,67 м²
- Вага порожнього літака: близько 5 600 кг
- Максимальна злітна вага: близько 8 350 кг
- Двигун: турбогвинтовий Allison XT40-A-14 потужністю до 5 100 к.с. (двоконтурний двигун із двома приводами — двома турбокомпресорами)
- Максимальна швидкість: приблизно 792 км/год на висоті
- Практична стеля: близько 12 000 м
- Дальність польоту: 1 600 км
- Озброєння:
- 4 × 20-мм автоматичних гармат M3 Browning
- Бомбове навантаження до 1 814 кг (бомби, ракети, торпеди)
Застосування
Douglas A2D Skyshark розроблявся для заміни застарілих винищувачів-бомбардувальників із поршневими двигунами на авіаносцях ВМС США. Завдяки потужному турбогвинтовому двигуну, Skyshark мав покращені характеристики швидкості та маневреності у порівнянні з попередниками.
Проте двигун Allison XT40 виявився надто складним і ненадійним, що спричинило численні технічні проблеми і затримки у програмі. Незважаючи на кілька прототипів і польотів, літак так і не був прийнятий на озброєння.
Загалом, програма A2D Skyshark є прикладом технічних викликів у переході від поршневих двигунів до реактивних, і свідчить про те, як швидкий розвиток реактивної авіації зробив подібні турбогвинтові літаки застарілими ще під час розробки.