Caproni Ca‑3 — це італійський тридвигунний важкий бомбардувальник‑біплан, який широко застосовувався під час Першої світової війни та в повоєнному періоді. Літак став однією з найбільш численних і ефективних бомбардувальних машин свого часу, поставлявся у великій кількості італійській армії, а також експлуатувався за кордоном, включно з Францією та США.
Історія створення та служби
Проєкт Caproni Ca‑3 продовжив серію бомбардувальників, розпочату моделями Caproni Ca.1 і Ca.2, і представляв собою розвиток італійських концепцій важкого бомбардувальника початку ХХ століття. Прототип і ранні зразки були створені в 1916 році, після чого машина була прийнята на озброєння італійських ВПС (Corpo Aeronautico Militare) і невдовзі розгорнута на фронтах війни.
Літак активно застосовувався італійською армією для стратегічних і тактичних ударів по позиціях противника на австро‑угорському фронті та інших театрах бойових дій. Окрім Італії, Ca‑3 виробляли за ліцензією у Франції (Robert Esnault‑Pelterie), і він також стояв на озброєнні французьких та американських повітряних підрозділів, які використовували ці бомбардувальники у спільних операціях.
Загальний опис конструкції
Caproni Ca‑3 був трьохдвигунним біпланом з дерев’яною конструкцією і полотняною обшивкою, характерною для авіації Першої світової війни. Два двигуни розміщувалися попереду на крилі, а третій — у штовханому положенні за кабіною екіпажу. Таке розташування гвинтів забезпечувало оптимальний розподіл потужності та стабільність під час польоту.
Екіпаж складався з чотирьох осіб: двох пілотів, переднього стрільця і механіка/заднього стрільця. Вони розміщувалися у відкритій центральній кабіні‑носі, що забезпечувала огляд на всі напрямки.
Шасі були нерухомими, із двома основними колесами під кожним двигуном і хвостовим упором для жорсткої посадки. Для запобігання перекиданню на носі встановлювали додаткове переднє колесо.
Озброєння та бойове навантаження
Ca‑3 мав оборонне озброєння 2–4 кулемети Revelli калібру 6,5 мм або 7,7 мм, встановлені в носовому і верхньому кільцях турелей для захисту від атак з повітря. Бойове навантаження включало бомби, що підвішувалися під фюзеляжем, і їхня загальна маса могла досягати приблизно 800 кг або близько 1 760 фунтів у варіантах з модернізованим озброєнням.
Технічні дані та льотні характеристики
Технічні параметри Caproni Ca‑3 (на основі доступних даних та оцінок) були такими:
Екіпаж: 4
Конструкція: дерев’яний тридвигунний біплан
Двигуни: 3 × Isotta‑Fraschini V.4B рідинного охолодження, приблизно по 150 к.с. кожен
Розмах крил: ~22,74 м
Довжина: ~11,05 м
Висота: ~3,70 м
Порожня маса: ~2 300 кг
Максимальна злітна маса: ~3 800 кг
Максимальна швидкість: ~137 км/год
Практична стеля: ~4 844 м
Дальність польоту: ~600 км
Відомі модифікації і варіанти
Після війни багато Ca‑3 було модернізовано або передано у нові ролі:
- Ca.36M / Ca.36 мод: зменшена та спрощена версія, випускалася після війни;
- Ca.36S: санітарний (літак‑лікарня);
- Ca.39: гідролітак‑модифікація;
- Ca.56a: повітряний пасажирський літак після переобладнання з військових бомбардувальників.
Оператори та експорт
Caproni Ca‑3 стояв на озброєнні італійських військових повітряних сил (Corpo Aeronautico Militare і пізніше Regia Aeronautica), а також використовувався у Франції та США під час і після Першої світової війни.
Збережені екземпляри та репліки
Деякі літаки Caproni Ca‑3 збереглися до наших днів або виставлені як експонати у музеях:
- Статичні експонати в музеях, зокрема у Музеї повітряних сил США у Дейтоні, штат Огайо, США;
- Репліки літака (Ca.33Z), які беруть участь у повітряних шоу (один з них у польоті у 2023 році у Італії).
Історичне значення
Caproni Ca‑3 вважається одним із найважливіших важких бомбардувальників Першої світової війни. Він був значним кроком у розвитку стратегічної авіації свого часу, демонструючи ефективність тридвигунної конструкції та здатність завдавати ударів на великі відстані, що стало важливим для подальшого розвитку великих бойових літаків у міжвоєнний період та після.