Junkers G.38 — німецький чотиримоторний важкий транспортний літак міжвоєнного періоду, створений компанією Junkers. Він здійснив перший політ 6 листопада 1929 року та на початку 1930-х років був найбільшим сухопутним літаком у світі. Було побудовано лише два екземпляри, які використовувалися на комерційних авіалініях у Європі.

Історія створення

Розробка G.38 була частиною тривалих спроб німецького конструктора Гуго Юнкерса створити великі пасажирські літаки. Ще у 1920-х роках він працював над проєктами далекомагістральних машин, зокрема JG1 та J.1000, однак їх реалізацію обмежували наслідки Версальського договору.

Наприкінці десятиліття виник проєкт G.40 (поштовий гідролітак), на базі якого було створено сухопутний варіант — G.38. Проєкт отримав підтримку німецького Міністерства авіації, що дозволило побудувати прототип.

Перший літак (реєстрація D-2000) здійснив політ у 1929 році. У 1930 році він встановив кілька світових рекордів для літаків із корисним навантаженням 5000 кг, а згодом був введений в експлуатацію авіакомпанією Deutsche Luft Hansa.

Конструкція

  • Junkers G.38 був суцільнометалевим монопланом із чотирма двигунами та характерною для Junkers гофрованою обшивкою з дюралюмінію.
  • Чотиримоторний низкоплан з надзвичайно великим крилом.

Основні конструктивні особливості:

  • Крило: товсте консольне крило (до 1,7 м у корені), всередині якого розміщувалися пасажири
  • Унікальність: пасажирські кабіни вбудовані в крила — рідкісне рішення в авіації Пасажири могли сидіти біля вікон у центрі крила.
  • Доступ до двигунів: бортові механіки могли обслуговувати двигуни прямо під час польоту
  • Хвостове оперення: біпланного типу з кількома кермами напряму
  • Шасі: нерухоме, з великими обтічниками

Літак мав екіпаж із 7 осіб і міг перевозити від 13 до приблизно 30–34 пасажирів залежно від модифікації.

Пасажирські умови

На момент створення G.38 пропонував надзвичайно комфортні умови:

  • кілька пасажирських салонів
  • місця для куріння
  • санітарні приміщення
  • оглядові місця у носовій частині та в крилах

Розкіш салону була задумана як конкуренція дирижаблям типу Zeppelin, які тоді домінували у далекомагістральних перевезеннях.

Експлуатація

Основним експлуатантом була авіакомпанія Luft Hansa (нині Lufthansa). У 1930-х роках літаки G.38 використовувалися на регулярних і чартерних маршрутах у Європі, зокрема між Берліном і Лондоном.

Загалом було побудовано два літаки:

  • D-AZUR — знищений у 1936 році під час випробувального польоту після ремонту
  • D-APIS — експлуатувався майже до початку Другої світової війни, після чого використовувався Люфтваффе та був знищений у 1941 році під час нальоту британської авіації в Афінах

Ліцензійне виробництво

У 1930-х роках Японія придбала ліцензію на виробництво G.38. Компанія Mitsubishi створила шість літаків на його основі під позначенням Ki-20, які використовувалися як важкі бомбардувальники та транспортні літаки.

Технічні характеристики (приблизні)

  • Тип: транспортний літак
  • Екіпаж: 7 осіб
  • Пасажиромісткість: до 30–34 осіб
  • Двигуни: 4 поршневі двигуни різних типів (залежно від модифікації)
  • Розмах крила: близько 44 м
  • Довжина: близько 23 м

Технічні характеристики (G.38 D-AZUR)

Параметр Значення
Довжина 23,2 м
Розмах крила 44 м
Висота 7,2 м
Площа крила 290 м²
Злітна маса ~24 000 кг
Двигуни 4× Junkers L88 (пізніше — інші моделі)
Швидкість (макс.) ~225 км/год
Крейсерська швидкість ~175 км/год
Дальність польоту до 3 500 км
Екіпаж 7 (включно з механіками)
Пасажирів До 34 (або більше, залежно від версії)

Доля літака

  • У 1940 році G.38 був реквізований Люфтваффе для військових перевезень.
  • 17 травня 1941 року — літак знищений під час нальоту британської авіації на аеродром у Афінах (Греція).
  • Обидва оригінальні німецькі G.38 не збереглися.

Цікаві факти

  • На момент побудови — найбільший літак у світі за розмахом крила.
  • Через форму та розмір викликав величезний інтерес на авіашоу.
  • Став одним із найрозкішніших пасажирських літаків свого часу.
  • Відомий приклад інженерної амбіції Німеччини міжвоєнного періоду.

Значення та оцінка

Junkers G.38 став одним із найоригінальніших літаків в історії авіації. Його інноваційні рішення — зокрема використання внутрішнього простору крила для пасажирів — випередили свій час і частково передбачили сучасні концепції типу «змішаного крила» (blended wing body).

Хоча серійне виробництво було обмеженим, G.38 відіграв важливу роль у розвитку великої пасажирської авіації та продемонстрував можливості створення надвеликих літаків ще до ери реактивної авіації.