Перейти до вмісту

Зенітний ракетний комплекс С-200

    Зенітний ракетний комплекс С-200, також відомий під позначенням SA-5 “Gammon” на заході, був розроблений в СРСР для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях. Ось кілька ключових моментів, що стосуються цього комплексу:

    1. Історія та Розвиток

    • Розробка С-200 почалась в 1958 році в ЦКБ “Алмаз”.
    • Система була прийнята на озброєння в 1967 році під індексом С-200А, а пізніше модернізована до С-200В (1970 рік) та С-200Д (1975 рік).
    • Оновлення в С-200Д дозволило збільшити дальність стрільби та можливість наведення ракети на ціль, що віддаляється.

    2. Основні модифікації

    • С-200А (Ангара) — початкова версія з дальністю до 180 км.
    • С-200В (Вега) — модернізована версія з покращеними характеристиками, яка була прийнята на озброєння в 1970-х.
    • С-200Д (Дубна) — ще більш потужна версія з дальністю до 300 км і можливістю стрільби по цілях, що летять на відстані.

    3. Компоненти комплексу

    • Ракета 5В28 — двоступенева ракета, оснащена напівактивною головкою самонаведення (ГСН). Бойова частина ракети має масу 217 кг і складається з осколково-фугасного заряду з 37 тисячами елементів, які розлітаються після вибуху.
    • Пускова установка 5П72В — забезпечує передстартову підготовку та пуск ракети, включаючи механізми для наведення ракети.
    • Радіолокатор підсвічування мети 5Н62В — використовується для супроводу мети та передачі інформації для пуску ракети.
    • Дизельна електростанція 5Е97 та інші допоміжні засоби забезпечують енергозабезпечення системи.

    4. Особливості експлуатації та модернізація

    • ЗРК С-200 був призначений для ураження літаків, ракет, а також командних пунктів на великих висотах.
    • Система експортувалася в різні країни, зокрема, до НДР, Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Сирії, Лівії та Ірану.
    • У 1980-х роках проводились роботи з модернізації комплексу для підвищення його ефективності, а також для реалізації концепції “Винесеної зенітної ракетної батареї”.

    5. Характеристики

    ЗРК С-200 мав різні варіанти, кожен з яких мав свої особливості:

    • Дальність дії: від 17 км до 300 км залежно від модифікації.
    • Висота ураження: до 40 км.
    • Ймовірність ураження мети: до 99%.

    6. Оперативні можливості

    • Система управління та наведення: ЗРК включав в себе цифрові обчислювальні машини для обміну інформацією з іншими пунктами управління, що дозволяло ефективно координувати роботу кількох комплексів.