Зенітний ракетно-артилерійський комплекс ЗМ87 “Кортик” був розроблений для захисту надводних кораблів від ракет і літаків на відносно малих відстанях. Ось кілька основних аспектів цього комплексу:

Основні характеристики:

  • Дальність дії ракет: до 8 км (для літаків) та до 5 км (для протикорабельних ракет).
  • Число одночасно обстрілюваних цілей: до 6.
  • Маса ракети: 43.6 кг.
  • Маса бойової частини: 15 кг.
  • Середня швидкість ракети: 600 м/с.
  • Максимальна швидкість цілей, що вражаються: 500 м/с.
  • Максимальне навантаження на маневрування цілі: 7 g.
  • Маса комплексу: 13.5 т.

Структура:

  1. Командний модуль: містить радіолокаційну станцію для виявлення цілей і систему обробки інформації.
  2. Бойовий модуль: складається з ракетно-артилерійської установки і системи управління, зокрема радіолокаційного та телевізійно-оптичного каналу.
  3. Ракети 9М311: Двоступінчасті твердопаливні ракети з осколково-стрижневою бойовою частиною. Ракета має неконтактний підривник і радіус дії до 5 м, що дозволяє ефективно знищувати цілі.
  4. Артилерійська частина: складається з двох 30-мм шестиствольних установок, що стріляють до 10,000 пострілів на хвилину.

Застосування:

“Кортик” був розроблений для корабельного використання і вважався ефективним засобом самооборони. Комплекс здатний знищувати ракети, літаки та інші повітряні цілі в межах його радіусу дії. Відповідно до свого модульного дизайну, він міг бути встановлений на різних типах кораблів — від ракетних катерів до авіаносців.

Оперативні історії:

  • Корабельні випробування: Перші випробування комплексу проходили в Чорному морі на ракетному катері “Блискавка” (пр. 1241.7).
  • Основні носії: Комплекс був встановлений на важких кораблях, таких як авіаносець “Адмірал Кузнєцов” і атомний крейсер “Адмірал Нахімов”.
  • Псевдонім для експорту: “Кортик” експортувався під позначенням “Каштан”.

Проблеми та припинення виробництва:

Попри успішне використання на певних типах кораблів, виробництво комплексу було припинене в 1994 році через певні обмеження, зокрема через розміри комплексу, які не дозволяли встановлювати його на кораблях ряду проектів, де висота установки була занадто великою.