Зенітний ракетний комплекс 9К35М3 “Стріла-10М3” є вдосконаленим варіантом комплексу “Стріла-10”, що пройшов кілька етапів модернізації в період з 1977 до 1989 року. Остання модифікація, яка була прийнята на озброєння в 1989 році, набула поліпшених характеристик у порівнянні з попередніми варіантами, зокрема, у частині підвищення ефективності стрільби, захищеності від оптичних перешкод і збільшення зони поразки.
Основні удосконалення:
- Нові ракети 9М333: Ракета 9М333 замінила попередні варіанти (9М37М). Вона оснащена новою головкою самонаведення (ГСН), яка працює в трьох спектральних діапазонах (фотоконтрастний, інфрачервоний і тепловий). Цей підхід підвищив стійкість роботи ракети в умовах оптичних перешкод. Також була вдосконалена бойова частина, що дозволило збільшити масу і дальність розльоту уламків при вибуху.
- Оптичний візир 9Ш127М: Візир забезпечує двоканальну систему з різними полями зору і кратністю збільшення, що підвищує точність наведення ракети на ціль.
- Автоматизоване управління цілевказівкою: Модернізація включала введення системи автоматизованого прийому цілевказівки, що зменшувало час реакції і покращувало ефективність стрільби.
- Покращення протиперешкодної здатності: У новій модифікації комплекс зміг забезпечити надійне захоплення мети головкою самонаведення навіть за наявності оптичних перешкод, що стало значною перевагою на полі бою.
Характеристики комплексу 9К35М3:
- Дальність поразки: 0,8–5 км
- Висота поразки: від 10 м до 3500 м
- Швидкість цілі: до 415 м/с (назустріч), до 310 м/с (навздогін)
- Час реакції: 7,0 секунд
- Маса ракети: 41 кг
- Маса бойової частини: 5 кг
- Число ракет на бойовій машині: 8