Авіаційна тактична ракета Х-23 (кодифікація за класифікацією НАТО AS-7 “Kerry”) була розроблена в СРСР для ураження наземних цілей і малорозмірних кораблів. Вона була представлена на озброєння у 1973 році і використовувалася на винищувачах-бомбардувальниках, зокрема на літаках МіГ-23, МіГ-27, Су-17 та Су-24. Ракета мала радіокомандну систему наведення та була оснащена кумулятивно-уламково-фугасною бойовою частиною.
Основні характеристики ракети Х-23:
- Довжина ракети: 3591 мм (або 3630 мм в окремих варіантах).
- Максимальний діаметр фюзеляжу: 275 мм.
- Розмах крила: 785 мм.
- Розмах кермів: 424 мм.
- Стартова вага: 289 кг.
- Вага бойової частини: 111 кг.
- Дальність прицільної стрільби: від 2 до 10 км.
- Швидкість польоту: 750 м/с.
- Висота застосування: від 100 до 5000 м.
- Кругове ймовірне відхилення: 6 м.
- Ймовірність влучення: від 0.56 до 0.62.
Система наведення використовувала радіокомандний метод з трасером, що дозволяло коригувати політ ракети після запуску. Пілот був зобов’язаний тримати ціль у полі зору під час польоту ракети, що обмежувало дальність пуску до 3-10 км, залежно від висоти. Також на ракети Х-23 було поставлено завдання вражати як неброньовані, так і захищені об’єкти, із здатністю проривати броню товщиною до 250 мм.